Перша згадка про євреїв у Малині відноситься до 1784 року. Тоді в містечку проживало 400 жителів, з них 28 були євреями. Єврейські населення Малина об’єднувались в громаду. Займались ремісництвом – кравецтвом і вели дрібну торгівлю. Окрім Малина, євреї поселялись також у Ксаверові та Чоповичах.
Так, Л. Похилевич у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» повідомляє, що в 60-і роки ХІХ ст. в Малині, а також у Городищах та Гамарні мешкало 1032 православних, 80 римських католиків і 749 євреїв. А відомий дослідник П. Семенов пише, що того часу в Малині діяла синагога та дві єврейські молитвені школи. 1872 року у містечку проживало 1029 чоловік, 68 відсотків яких становило єврейське населення. За документами 1876 року відомо, що з-поміж жителів Малина 1719 чоловік сповідували іудейську релігію і 1000 християнську. Із культових споруд діяли православна церква, три єврейські синагоги та римсько-католицький костел.
Досить цікавою є інформація, що представлена в 10-му томі «Єврейської енциклопедії», яка видавалась у Санкт-Петербурзі на початку нашого століття. Зокрема, тут повідомляється: «Малин – містечко Київської губернії Радомисльського повіту.
Так згідно з десятим томом "Єврейської енциклопедії", що був виданий на початку XX століття, розповідається, що по ревізії 1847 року «Малинське єврейська громада» складалося з 1064 чоловік. За переписом 1897 року в Малині проживало 4256, з них 2547 євреїв (59,8%)..
У 1913 році в Малині діяв єврейський банк, головою був Лейба Штейнберг. Вся торгівля була зосереджена в руках євреїв. Їм належали 4 шкіряні лавки, всі 9 одежних, 3 посудні, обидві ювелірні, все 6 галантерейних, всі 14 мануфактурних, 18 шапкових, 4 залізні, 2 меблеві, 6 складів аптекарських товарів і інші. Все бакалійні та продуктові крамниці також були єврейськими. Єврей Юліус Кайлі тримав ресторан, Дудинський - готель.
Читайте також: Голокост у Малині: серпень-вересень 1941 року
Єврейство в житті Малина відігравало значну роль. Якщо взяти лише політичну сферу, то на початку ХХ століття у місті діє організація Бунду («Загального єврейського союзу»). Частина євреїв Малина сприймає ідеї марксизму. Вони вступають до соціал-демократичної групи, а потім – до більшовицької організації. В цьому зв’язку достатньо згадати імена М.Фельдмана, Ф.Зубовської, М. Малинської. Велику роботу по пропаганді революційних ідей проводив і єврей Ян Гамарник. Малин був рідним містом відомого єврейського письменника В.Н. Вайсблата. Сестра В.Н. Вайсблата була дружиною Євгена Дроб’язка, котрий уперше переклав на українську мову «Божественну комедію». Серед медиків, які працювали у Малині дожовтневого часу, великим авторитетом зокрема користувався І.Л. Докторович, про якого по Малину ходили легенди і вважалось, що не має жодної хвороби, яку б не міг він вилікувати.
Євреї Малинщини здійснювали значну культурно-просвітницьку роботу. Зокрема, у Ксаверові на початку 20-х років було створено товариство єврейської культури під назвою «Культурна ліга». Єврейська молодь, яка входила до «Ліги» проводила активну роботу по збереженню своєї національної культури. В цій організації діяли секції: бібліотечна, драматична, літературна, освітня. Саме завдяки зусиллям літературної та драматичної секцій систематично організовувались спектаклі за мотивами творів єврейських драматургів. Освітня секція сприяла відкриттю садка, виступила з ініціативою створення єврейської школи, яка діяла у Ксаверові, поряд з українською. «Культурна ліга» тісно співпрацювала і з активістами «Просвіти».
У Малині в 20-30-і роки існувала єврейська школа, працював ряд національних культурних закладів. Слід згадати, що біля джерела спортивних традицій поруч з українцями М. Власенком, В. Якименком були і євреї – Ш. Рабінович, М. Малинський та ін.
У Малині народилася Голда Лішанська (1886, Малин, Україна — 1979, Єрусалим, Ізраіль), що стала відомою під ім'ям Рахель Янаїт Бен-Цві - сіоністський діяч, одна із засновників відділення "Поалей Ціон" в Києві. Рахель Янаіт представляла Малинську громаду на 7 сіоністському конгресі в Базелі, який проходив в 1905 році.
Дружина Іцхака Бен-Цві - другого президента держави Ізраїль і єдиного в історії, що переобирався на цю посаду ще 2 рази.
Рахель Янаїт і Іцхак Бен-Цві
Вона одна із 45-ти жінок Ізраїлю, якій присвячена поштова марка. В 1978 р. була відзначена Державною премією Ізраїлю в номінації "державна і громадська діяльність".
Сестра Рахель Янаїт Бен-Цві, Батья Лішанська, також народилася в Малині. Згодом вона стала відомим в Ізраїлі скульптором
Відомий скульптор Батья Лішанська
У 1939 році в Малині проживало 3607 євреїв (32%), ще 226 проживало в Малинському районі. До початку окупації німецькими військами частина євреїв встигла евакуюватися. В Наприкінці серпня 1941 року нацистська зондеркоманда розстріляла близько 600 залишилися євреїв (за іншими даними - близько тисячі чоловік).
Як зазначає в свої статті В.А. Студінський:"Друга світова війна стала для єврейського народу великим випробуванням. Фашисти щодо євреїв здійснювали політику повного геноциду. Багато молодих євреїв Малинщини пішли на фронт. Мужньо боронили свою землю А.І. Гофман, Ф.М. Пурець, Г.Д. Рейдман та багато інших. Безсмертною славою героя покрив себе єврей В.З. Вайсер."
Фашистські окупаційні власті на території Малинського району проводили масові єврейські розстріли. Зокрема, у Ксаверові окупанти розстріляли 50 євреїв, в тому числі стариків, жінок, дітей.
У Малині за офіційними даними було розстріляно 1113 осіб, більшість з яких євреї. Місце масових розстрілів знаходилось в районі так званого «військового містечка» (недалеко від заводу «Прожектор»). Після війни останки розстріляних перенесено на єврейське кладовище. Там встановлено і монумент пам’яті жертв.
Неподалік колишнього Щербового яру, де власне і відбувались масові розстріли мирних мешканців, встановлено монумент пам’яті жертв нацизму. Обмеженість енциклопедичної статті не дає змоги у повному обсязі розкрити дану проблематику. У подальших наукових та краєзнавчих пошуках необхідна систематизація ролі єврейства як у Малині, так і в Малинському районі протягом тривалого історичного часу. Чесною працею заслужили повагу сім'ї Будиловських, Рейдманів, Рутманів, Гальперіних, Заків, Ярославських та багатьох інших. Безперечним є те, що євреї Малинщини зробили вагомий внесок у розвиток духовної і матеріальної сфери життя нашого краю.
Також у Малині, як відомо, два єврейські кладовища — старе і нове. Якщо нове в чистоті й порядку намагаються утримувати місцеві представники іудейської громади, то старе нині більше нагадує ділянку, де колись був цвинтар. До неї впритул підступила житлова зона.
Цьому цвинтарю більше 300 років і тут знаходиться могила відомого єврейського вченого та діяча.
Могили тут сильно нахилені, зміщені, увійшли в землю, пошкоджені. А кладовище виглядає занедбаним не тільки через дерева та чагарники, якими заросли могили. Тут, подекуди, попід самими могильними плитами, лежать купки сміття, піску, старої цегли, побитого шиферу тощо. Усе це, зрозуміло, повикидали люди, які живуть неподалік.
Після війни деякі євреї повернулися в Малин, поступово більшість виїхало в інші міста, а потім і в Ізраїль. Сьогодні (2017) в місті існує невелика єврейська громада.
Більше інформації та документів тут
Джерела: Студінський В. Євреї на Малинщині // Малинські новини. – 1995. – 27 вересня. – С.3.
