POLISYA.TODAY

Малин — «біла пляма» адміністративної реформи на карті Житомирщини?

До кінця 2017-го року адміністративна реформа має бути завершена повністю. І малинчани щиро переймаються — що буде з рідним містом?

Розмови і чутки підігріваються щодня: головний офіс Пенсійного фонду перенесуть з Малина у Коростень , лишивши тут лише філіал. А що з іншими службами та установами? «Сидять на валізах» й інші державні служби та установи.

Аби бути неупередженими та об’єктивними у зборі інформації, «СП» знову звернулась за роз’ясненням до члена громадської ради з питань адміністративної та медичної реформи при Житомирській ОДА, помічника депутата облради, Ігоря Пирожка. У попередньому номері газети коментар пана Ігоря про хід адмінреформи і долю Малина у ній зацікавив багатьох читачів.

— Одразу з головного запитання, які шанси у Малина (якщо вони є), залишитись на мапі Житомирщини як самостійна адміністративна одиниця?

— Адміністративна реформа завершиться цього року остаточним формуванням об’єднаних територіальних громад (ОТГ). І якщо на старті реформи їх створювали навіть на базі окремих сіл, як пілотні проекти, щоб залучити державні інвестиції, сьогодні зрозуміло, що цей номер, так би мовити, не пройде. Щоб створити громаду, потрібна база інфраструктури, певна кількість населення тощо.

Щодо Малина, у вас в районі уже створена одна ОТГ — Чоповицька. Тому на теренах Малинщини, вважаю, об’єднавшись можна створити одну ОТГ, або максимум дві.

— На початку реформи можна було об’єднуватись, нівелюючи кордони районів і навіть областей. Торік у районі між людьми йшла мова, що наша Луківська сільська рада може приєднатись, скажімо, до Іршанської Хорошівського району. А малинчани мріяли стати частиною Київської області. Про це свідчить і вчорашнє інтернет-опитування…

— Наскільки мені відомо, наразі процес завершення створення громад відбувається не лише у рамках області, але й не виходячи за рамки окремого району.

— А якщо Малин, або якийсь населений пункт району чи сільська рада не виявить бажання до об’єднання?

— У вас є приклад — Новогуйвинськ Житомирського району. У процесі створення громад цей населений пункт нікуди не потрапив. І тепер його доля — чекати. Чекати постанови Кабміну про його примусове приєднання до якоїсь із ОТГ за географічним чи іншим прикладом.

У мене складається враження, що Малин — це якась біла пляма на мапі Житомирщини, яка є одним із флагманів адмінреформи в Україні. Велика роль у формуванні ОТГ в районах належала районним державним адміністраціям. Адмінресурс — це такий собі спадок минулого, який не об’їдеш. Поки. Адже згодом не буде ні райдержадміністрацій, ні райрад, ні навіть облрад. Натомість будуть ОТГ з величезними повноваженнями і префектури.

— ОТГ мають величезні повноваження, але досі транспортний зв’язок — маршрути і ціна — в руках обласних адміністрацій.

— Звичайно, транспортна інфраструктура — це основа адміністративної реформи. Хоча я вбачаю в ній іншу, набагато більшу суть.

— У чому ж вона?

— Обֹ’єднані громади — це не лише економічний проект, це, насамперед, вважаю, щит від різних сепаратистських проявів. Адже для створення таких собі "денеерів" та "ленеерів" потрібен адмінштат, який би міг узяти владу в свої руки в один момент. Адмінреформа — це шанс України не бути розірваною на шматки, що маємо наразі. І цей проект унікальний — не схожий ні на польський, ні на французький, на жоден. Правда, є в ньому і деякі мінуси.

— Які?

— В Україні закон про вибори дуже прогресивний, адже у виборчому процесі можуть брати участь усі політичні сили, є конкуренція, є вибір. Але стосовно виборів у ОТГ — ці принципи не діють. Остерігаюсь, щоб це не перетворило об’єднані громади в, образно кажучи, удільні князівства.

Ви ж розумієте, що на часі створення муніципальної поліції — це озброєні люди у підпорядкуванні голови ОТГ. Добре, якщо все буде об’єктивно і прозоро, але це утворення може в окремих випадках піти за сценарієм створення загонів таких собі тітушок. Тоді і я замовкну, і ви теж. До речі, чудово, що малинчани зацікавились, хоч і запізно темою адмінреформи, і що малинські журналісти її порушують.

Однак є ще чимало моментів, які будуть узгоджуватись. 2017-ий рік стане для України знаковим, і для малинчан у тому числі. Не мовчіть і матимете шанси встрибнути в останній вагон. До речі, губернатор Ігор Гундич дуже прислухається до громадської думки, тим більше, що сам він із села, але головне, що він високого рангу керівник. Однак не пригадаю громадських звернень до губернатора від малинчан стосовно адміністративної реформи.

— Рік тому ми зібрали більше п’яти тисяч підписів, щоб центр госпітального округу був саме у Малині. І що ж?

— Я думаю, це питання не до мене, а до вашої місцевої влади — міської і районної. А на свої запитання, здається, я відповів.

— Дякую.

Тетяна СОРОКА.

Джерело: "Соборна площа"

Читай також: Куди потрапить Малин: у Коростенський госпітальний округ чи в Коростишівське відділення поліції?

Читайте також: