Минулого тижня відбулась нарада представників органів місцевого самоврядування. Голови сільських, селищних рад разом із керівництвом району обговорювали життєво важливі питання, шукали шляхи вирішення їх. Втім, нижче про це детальніше.
Про справи військові
На початку засідання всі присутні заслухали виступ голови Малинського військкомісаріату Олександра Сердюка. Він коротко розповів про підсумки останнього призову по району, навівши цифри — скільки чоловік з кожної сільської ради було призвано. Один із призовників ухилявся від несення військової служби, і проти нього направлені матеріали для порушення кримінальної справи.
Наступне питання, яке підняв воєнком, — указ Президента про призов офіцерів запасу, роз’яснивши його суть. Фактично призиваються офіцери запасу, які не проходили військову службу, тобто які закінчили лише військову кафедру до 43 років. Згідно з цим законом, вони мають право на відстрочку, за призовником зберігається робоче місце і середня заробітна плата. Їх планується призивати в тилові частини, можливо, й у військкомати, якщо там будуть вакантні посади. Служба триватиме до 18 місяців. Попередньо вже почали займатися цим питанням.
Другий блок питань, про який говорив військком, — військова служба за контрактом. Ті, які проходили військову службу, й бажають її продовжувати у якості контрактників можуть їхати безпосередньо у військові частини.
Ще одне питання, яке піднімалося, — територіальна оборона. Збори триватимуть протягом десяти днів. У цей час їм треба десь жити, бути забезпеченими. Окрім занять із бойової підготовки, тим, котрі залишаються на ніч, необхідно організувати дозвілля. Військовий комісар запропонував розмістити учасників зборів у Ворсівці, де був колишній піонерський табір. Всі 278 учасників зборів там не перебуватимуть цілодобово, але на чоловік сто треба розраховувати. Якщо брати по сільських радах, у кожній з них є люди, які призначені в ці загони. Найбільше — з Гранітного, Малинівки, Слобідки, Українки, Ворсівки і Головок. У районі призначені люди у два загони оборони. Один базується в Чоповичах, інший — в Гранітному, і саме цей загін запланований на проведення зборів.
— Хочемо зібрати людей з кожного загону, — відзначив військовий комісар, — щоб був якийсь кістяк, аби, коли буде необхідність, ці люди були організаційним ядром.
Він запропонував з кожної сільської ради виділити дві-три тисячі. Хоча ще не підраховували, скільки що коштує. Треба підготувати матеріальну базу, забезпечити учасників всім необхідним. З Ворівським сільським головою потрібно домовитися на жовтень з ночівкою.
Основне завдання територіальної оборони — несення служби на блокпостах. У нас єпланється два блокпости: біля Пиріжок поблизу перехрестя з «варшавкою» й біля Морозівки.
Підтримка у вирішенні цього питання, за словами військового комісара, буде не тільки від керівництва району, а й міської влади.
Малинська медицина: проблеми і грані реформ
Найболючіше питання, яке обговорювалось, стосувалось медичної галузі. Виникла проблема навіть із виділенням коштів на заробітну плату.
Голова Малинської районної ради Михайло Левковець зазначив, що не вистачає коштів навіть на зарплату за травень. До цього якось вдавалось знаходити вихід із ситуації.
— Є претензії до первинної медицини, — зазначив Михайло Савелійович. — Хочу подивиться, який там штат, чим той штат займається. Витрати на нього чималі.
Свою точку зору на ситуацію висловила головний лікар Малинського МРТМО Валентина Швидун:
— У нас закладався бюджет з дефіцитом три місяці. Це та заробітна плата, яка мала бути лише по десятий місяць, вона була розкидана до кінця року. Кожен місяць у нас фактично йде з дефіцитом. Якщо взяти по нашій лікарні, ми заплатимо зарплату 7 числа за травень, оплачуємо за рахунок червня. Розрахуватись за червень у нас також не вистачає коштів по двох статтях 280 тис. 600 гривень. У нас таких грошей немає. Перетягнути із липня немає можливості, бо в нас немає чим перекрити. Минулого року ми дотягли до дев’ятого чи до десятого місяця. Минулого року ми регулювали теплом, а цього року ми чекаємо, поки ви тепло нам дасте. Місто нам все по теплу дало, а район нам дає частинами. Дефіцит по заробітній платі у нас був передбачуваний, як і дефіцит по інших статтях. Зараз нам важко тим, що в минулому місяці ми перекинули трохи на заробітну плату первинці для того, щоб перекрити, і в нас зараз іде заборгованість по виплатах, які ми вже отримали.
Нині, за словами Валентини Ничипорівни, не вистачає коштів на ліки, харчування.
Валентина Швидун зачепила й питання реформування в медицині. Воно болюче й незрозуміле для багатьох. Що ж з цього приводу сказала головлікар? Розпочала вона з того, що первинку у нас вже нібито реформували. Говорили, що треба все так робити, як у Європі. Хоча у Європі є амбулаторія, яка добре оснащена, є апарат УЗД та інше необхідне обладнання. У нас же реформування заклечалось у тому, що перевчили лікарів, а в них крім тонометра більше нічого немає.
Тепер хочуть реформувати вторинну допомогу. Це стаціонарна допомога на рівні міст. І в області, якщо є перша-друга лікарня — це також вторинна допомога. Обласна лікарня — це вже третинний рівень. По вторинному рівню в області вже створено чотири госпітальні округи. Малинський район відноситься до Коростенського округу. У кожному окрузі має бути госпітальний центр і мають бути різнопланові лікарні. Одну-дві лікарні передбачаються для інтенсивного лікування. Мають бути лікарні по профілях.
— Ми хотіли, — відзначає Валентина Швидун, — щоб Малин мав лікарню інтенсивного лікування, бо якщо це буде лікарня планового лікування, тоді не передбачено існування хірургічного і травматологічного відділення. Всі розуміють, що без цих відділень ніяк.
Ми все ж хочемо, щоб в нас була лікарня інтенсивного лікування. Дивлячись на наші дороги та деякі машини швидкої, важко довезти людину вчасно до лікарні навіть за годину. Чи довезе машина з наших сіл людину в госпітальний центр? Нам сказали, якщо ми зможемо забезпечити технічне оснащення лікарні, то розглядатимуть питання, що в нас буде лікарня інтенсивної терапії.
Закупляється для лікарні апаратура, зроблено реконструкцію пологового відділення. Цього року почали готувати проект реконструкції приймального. Кожна лікарня має мати приймальне відділення, в якому можна буде провести діагностику і надати невідкладну допомогу. Там має бути реанімаційний зал, декілька ліжок, відповідне обладнання. Дещо вже зроблено у цьому напрямку, багато чого ще потрібно зробити.
Наскільки зрозуміло з виступу головлікаря, для розширення приміщення приймального відділення буде задіяне й приміщення аптеки, яке буде реконструйоване. Валентина Ничипорівна розповіла, на чому доводиться економити. Михайло Левковець, після виступу Валентини Швидун наголосив на тому, що необхідно зберегти інтенсивну медицину, щоб люди могли отримати своєчасну допомогу.
Але чи не краще почекати завершення адміністративної реформи, а потім уже створювати госпітальні округи? Це дало б можливість на належному рівні підготуватись до всіх цих реформ.
З виступів сільських голів зрозуміло, що проблем у сільській медицині не поменшало. Це і нестача тих же коштів, не завжди відповідальне ставлення до своїх обов’язків деяких працівників, які мають відношення до медицини, проблема газового опалення ФАПів і т.д. Хтось із присутніх сказав, що медицини на селі фактично немає.
«Нічийні» ліси. Що з ними робити?
Наступне питання, яке обговорювалось на нараді, — про ліси. Голова Малинської районної ради почав цю розмову тим, що в районі існує проблема використання лісових ресурсів, особливо тих, які не належать жодному із двох лісгоспів, і які є на території кожної громади.
— Це питання я піднімав в області на семінарі голів районних рад, — відзначив Михайло Савелійович. — Один голова, а саме з Романова, сказав, що в них це питання вирішено. Ми з деякими нашими сільськими головами вирішили виїхати в Романів і подивитися, як там працює ця структура, а також взяли пакет документів. Вони там зробили комунальну лісомеліоративну установу при районній раді в одній особі. Це колишній працівник лісового господарства, людина, яка досконало знає свою справу. Інвентаризацію він почав у 2011 році а закінчив у 2012. Рік він поїздив по сільських радах, проводив таксацію лісу, зробив інвентаризацію. Цю та іншу роботу він веде по договірних умовах. Бере, наприклад, бухгалтера на договірний період, він склав йому звіти і все, або найняв лісовода на дві сільські ради, і він по договору платить йому зарплату за виконані роботи. 80 відсотків лісопродукції він пускає на оплату собі, робітникам, охороні. Інколи шкода дивитися на лісові смуги, які стоять уже рудими. Ця сосна вже пропала, але нею ніхто не має права користуватися, бо завтра прийде екологічна служба, прокурор, і голова сільради матиме неприємності. А так все йде законно. Лісове господарство йому виписує лісорубний квиток.
На цю посаду в Малинському районі вже шукається компетентна людина, котра могла б займатись цією справою. Після короткого обговорення сільські голови підтримали таку пропозицію. Було зазначено, що це гарна ідея, тим більше, що настала пора підготувати до зими ФАПи, школи, заклади культури. Вирішить це частково проблему заліснення сільгоспугідь, це і надходження до бюджету сільської ради.
Малинівський сільський голова Наталія Парфіненко відразу заговорила про те, що у Юрівці гостро стоїть питання створення нового кладовища. Земля під нього є, але вже другий рік землевпорядні організації «футболять» їх, бо нема комунального господарства. Так само і зі смітником. Можливо, в статуті комунального господарства, яке планується створити, варто прописати ці моменти, щоб можливо було проводити подібні роботи. Сільська рада сама не створить таке комунальне господарство, вона сама не може утримувати цього директора, а так змогли б співпрацювати з ним.
Ідея непогана, але хтозна, як усе вийде, адже і тут без певних затрат не обійтись.
Держава починається з дороги
Очільник Малинського райавтодору Микола Бех розповів про обсяги робіт, виконані його організацією за січень-травень цього року. Так, виконано робіт на 860 тисяч, в тому числі і ямкового ремонту на 550 тисяч. Покладено 260 тонн асфальту. По Українці (дорога Малин-Українка) — 192 тонни. Від Малина в напрямку Мірчі на 12 кілометрах вкладено 32 тонни, до кінця не закінчили, бо закінчився асфальт, бітум. Залишилося покласти 5 тонн, і цей маршрут буде готовий. Укладено 31 тонну асфальту в Нових Вороб’ях.
По асфальту ще залишаються такі територіальні дороги Малин-Бродник поблизу Недашок, Малин-Жабоч і Малин-Морозівка. Є і дороги обласного значення, на їх ремонт частково виділятимуться кошти з державного бюджету. Решта доріг — районного значення, де планується співфінансування. Наприклад, на території якоїсь сільської ради проходить дорога, укладаються договори з сільською радою. І служба також, відповідно, дає кошти.
Обговорювались різні нюанси справ ремонту й догляду за дорогами. І насамкінець як підсумок були сказані слова: «Якщо будемо підтримувати наш «Райавтодор», від цього район не програє. Держава, як знаємо, починається з дороги».
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
