У Чоповицькій громаді Микола Миколайович Мойсієнко — відома постать. Все своє життя він прожив у Чоповичах: закінчив школу, одружився, виховав двох синів. Довгий час працював водієм на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Про авторитет Миколи Миколайовича серед земляків свідчить той факт, що вони двічі довірили йому бути Чоповицьким селищним головою. Серед багатьох його досягнень — відкриття нового приміщення Чоповицької гімназії та добудова місцевого будинку культури. Зараз Микола Миколайович депутат Малинської районної ради.
Настанови батька
— Я народився 1960 року у родині сільських трударів у селі Стримівщина, поблизу Чопович, — розповідає Микола Миколайович. — Мій батько, Микола Андрійович Мойсієнко, працював бригадиром тракторної бригади в Чоповицькій «Сільгосптехніці», а мати, Олександра Дмитрівна, — робітницею в радгоспі «Чоповицький». Змалечку батько і мати виховали мене, брата і сестру в повазі до праці та людей. Пам’ятаю, як батько весь час говорив мені: «Сину, хочеш добре жити — вмій добре працювати. Хочеш, щоб тебе поважали — поважай інших. Тоді тобі завжди буде добре, навіть якщо житимеш не надто заможно». Ці батьківські слова стали моїм життєвим кредо.
Рух по висхідній
Після закінчення Чоповицької середньої школи закінчив курси водіїв і відразу пішов працювати водієм в радгоспі «Чоповицький». Потім два роки відслужив в армії, після чого знову повернувся до роботи в радгоспі. За все моє трудове життя встиг попрацювати на різних посадах: керуючим першого відділення радгоспу, інженером по матеріально-технічному забезпеченню, секретарем партійної організації, інженером з охорони праці.
Однак одним з найбільш знакових досягнень у моєму житті вважаю час роботи Чоповицьким селищним головою. На цю посаду я був обраний 1994 року. Це був нелегкий період для України і Чопович зокрема. Руйнувалося старе, але нове ще не постало. У країні панувала економічна розруха, невизначеність, страх перед майбутнім. Доводилося приймати багато нестандартних і ризикованих рішень. Однак, вважаю, що за період мого головування вдалося зробити дуже багато для рідного селища. Про це свідчить і те, що двічі мої земляки довірили мені бути селищним головою. Я вдячній долі, що за вісім років зміг зробити багато добра для моїх земляків.
Однак, громадську і політичну діяльність не полишив. Зараз я депутат Малинської районної ради. Дуже добре знаю, як багато проблем у районі, але твердо знаю, що вирішити їх можливо.
Цінності
Найбільша цінність у моєму житті — це родина. Я одружився на чудовій жінці, виховав двох синів. Сімейні цінності для мене надзвичайно важливі. Вважаю, якщо людина не може любити й поважати своїх найближчих людей — вона не зможе поважати й інших. Дуже люблю свою онуку і пишаюся її досягненнями,
Я щасливий, що маю своє затишне сімейне вогнище. За життя я не нажив великих статків, але найголовніше, що не проживаю життя надаремно.
Не уявляю свого життя без щоденної праці. У вільний від основної роботи час, працюю на присадибній ділянці, обробляти землю. Для мене як селянина праця на земля — це немов частина моєї особистості. Маю хобі — водіння авто. Не дарма багато років працював водієм.
Чому «Наш край»?
Я міг би спокійно працювати і не ускладнювати собі життя політичною діяльністю. Однак, не звик бути осторонь проблем моїх земляків. Впевнений, що мій досвід може принести багато користі.
Чому саме «Наш край»? Життя навчило мене безпомилково визначати ціну людям. Я добре бачу, чи є людина професійною і порядною, чи навпаки. У професіоналізмі та порядності команди «Нашого краю» я впевнений на 100 відсотків.
З «Нашим краєм» я зможу зробити багато корисного для блага моєї громади.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
