16 лютого до Малина завітав поет, заслужений діяч культури України Михайло Пасічник. Цього дня, аби послухати майстра художнього слова, до Малинської районної бібліотеки імені Василя Скуратівського завітало кілька десятків чоловік. Серед них студенти Малинського лісоколеджу та письменники Малинщини.
На початку зустрічі методист бібліотеки Тамара Ковальчук коротко розповіла про життя і творчість Михайла Пасічника. Опісля ж сам поет продовжив розповідати про цікаві моменти свого творчого та життєвого шляху, перемежовуючи розповідь декларуванням своїх поезій.
«Вірші я почав писати, коли ходив у восьмий клас. Як відомо, любов спонукає писати поезії. У мене ж була вона була не зовсім звична. Це була любов до моєї вчительки англійської», — розповів про початки своєї творчості пан Михайло.
Що ж таке поезія? На це питання поет Житомирщини відповів висловом свого колеги поета Анатолія Кичинського: «Поезія — це називання речей не своїми іменами».
Окрім цього, він провів цікавий майстер-клас з написання поезії.
Але аудиторія також була активною і гостю задавали багато запитань. Одне з них стосувалося спілкування старшої і молодшої генерації письменників.
— В усіх сферах життя молодь завжди протиставляла себе батькам. І ці протиріччя будуть завжди, — відповів пан Михайло.
Ще однією проблемою, піднятою на заході, була проблема Спілки українських письменників.
— Що може приваблювати молоду людину в спілці, коли вона десь на задвірках? — зазначив пан Михайло. — Сама ж спілка — це штучне комуністичне утворення, яке десь намагається переформатуватися, прилаштуватися до сучасних умов і цього не виходить. Бо це була, насамперед, ідеологічна структура, а літературний процес керувався з Кремля.
Наприкінці зустрічі всі, хто бажає, могли придбати книжки Михайла Пасічника з автографом.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
