За християнських часів 27 вересня у народі відзначали Здвиження. З цим святом пов'язано багато прикмет і повір'їв. Наприклад, існує легенда, що на Воздвиження здвигається земля з літа на зиму, тобто, закривається. Тому-то все лісове гаддя мусить зійтись на свою останню раду. Люди цього дня не вживали скоромної їжі, не виконували важких робіт, особливо з деревом — не рубали і не кололи дрова та не пиляли дощок. Батьки цього дня не дозволяли дітям ходити до лісу, бо гади всюди повзають і можуть вкусити. А ще старі люди колись казали, що від цього часу наступають холодні дні. Навіть залишилося прислів’я: “Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай”.
За церковним календарем 27 вересня православна церква відзначає одне з найбільших християнських свят Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.
Історики християнської церкви сходяться на тому, що запровадженню свята сприяли дві важливі події: віднайдення на Голгофі — місці розп'яття Ісуса Христа — самого хреста, на якому страждав та помер Син Божий, і повернення цього хреста з перської неволі. Саме 27 вересня цариця Олена, яка збирала всі християнські реліквії, звернулася до Патріарха Єрусалимського аби він, для прощення і благословіння підняв над народом хрест, окроплений кров’ю Ісуса Христа. І хрест було піднято.
