Сьогодні, 6 грудня, в Україні відзначається День Збройних сил України. На жаль, цього дня не лише вітають військовослужбовців та виголошують пафосні промови, але й поминають тих, хто віддав своє життя, обороняючи Україну від агресії Росії.
Цього ж дня у селищі Гранітне відбулося відкриття пам’ятної дошки нашому земляку, уродженцю селища Олексію Влодарському, життя якого 2 жовтня обірвала куля ворожого снайпера.
«Всі ми знаємо цього золотого хлопця завжди позитивного, радісного, веселого, який пішов захищати нашу вітчизну, — розповіла директор Гранітнянської школи Любов Андріївна Давиденко, де 11 років навчався Олексій. — Вчився дуже добре, не отримав жодної трійки. Ще в школі скалдав вірші, писав гарні твори, малював картини. Його любили й поважали однокласники та вчителі нашої школи, про нього залишилися тільки добрі згадки. Пішовши на фронт перший раз, він не залишився вдома і знову вирішив підписати контракт на службу у Збройних Силах України. Коли ми зустрічалися я говорили йому: «Альоша залишайся, створюй сім’ю». А він: «Любове Андріївно, це ж ви нас так виховували в школі бути патріотами, це ж ви нам розповідали про патріотів нашої вітчизни». Дуже шкода, що ми втратили такого хлопця. Ми його завжди з трепетом будемо згадувати».
«Олексій з дитинства пізнав знедолення. Через те й, напевно, його душа була такою світлою. Він на війну ходив чотири рази. Говорив: «Мамо Ніна, благословіть». Я чотири разів кричала, щоб він не йшов. А він: «Війна ще не закінчена. Де ви бачите перемогу? Вже тисячі ваших синів загинуло». Він був не просто солдатом, він був воїном з великої літери. Без минулого немає майбутнього, розумієте? Ми нація, яку не зламати і не перемогти. Не будьте байдужими. Зробіть годівничку для птахів, погодуйте кошеня, яке замерзая. Діти, в першу чергу, до вас звертаюся: відірвіться від гаджетів. Огляніться: може, сусід хворий, не може піти купити ліків в аптеці, допоможіть йому», — сказала присутнім названа Олексієва мама Ніна.
Настоятель місцевого храму о. Владислав зазначив: «Наша душа — це найвище багатство. Найбільший скарб, коли наша душа збагачена не потребами цього світу а любов’ю до ближнього. Від цього починається людина як така. Господь говорить, що найважливіше, коли людина може покласти душу за свого ближнього. Й такі хлопці, як Олексій, є для нас найкращим зразком особистості, яка думає не про себе, а про інших, свою націю, свою землю».
Патріотичні та глибоко ліричні поезії декламували учні Гранітнянської школи рідні загиблого і волонтери.
Відслужив поминальну панахиду та освятив пам’ятну дошку о. Владислав.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
