Компанія Yuzgas B. V. стала переможцем конкурсу на реалізацію проекту з видобутку сланцевого газу на Юзівській площі, де раніше планувала займатися видобутком всесвітньо відома компанія Shell. Про це повідомили в НАК «Надра України», дочірня компанія якої «Надра Юзівська» володіє цією площею. Цю компанію було створено з метою реалізації проекту з пошуку та видобутку корисних копалин відповідно до угоди про розподіл продукції (УРП), тобто вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Юзівської площі.
Після виходу з УРП компанії Shell в 2015 році, проект по Юзівській площі був заморожений. Важко було сподіватися, що знайдуться інвестори, які взяли б на себе геологічні ризики щодо пошуку газу на тій ділянці, від якої відмовилася компанія Shell. Але, як повідомляє офіційний сайт НАК «Надра України», Yuzgas B. V. запропонувала найкращі умови для реалізації Юзівського проекту. При цьому, до конкурсної комісії входили керівники профільних міністерств, НАК «Надра України», ТОВ «Надра Юзівська», народні депутати України. Однак у громадськості є чимало питань до механізму реалізації конкурсу, адже про нього у публічному доступі практично відсутня інформація.
Ще 14 вересня1999 року було прийнято закон «Про угоди про розподіл продукції» №1039-XIV, що регламентує окрему процедуру укладення договору про розподіл продукції, тобто вуглеводнів, і зокрема – газу, між державою та інвестором, який займається видобутком.
Щоб отримати дозвіл, за процедурою Кабмін оголошує аукціон, а Міжвідомча комісія обирає переможця. Після укладення договору про розподіл продукції, дозволи компаніям-переможцям надаються за поданням Міжвідомчої комісії.
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Горлушко переконаний, що така форма співпраці держави та інвесторів у нафтогазовидобувній галузі – одна з найвигідніших для держави, оскільки в законі детально прописано механізм таких взаємостосунків.
Згідно з цим механізмом, при визначенні переможця, окрім запропонованої ціни за дозвіл, враховуються:
- програма робіт, що забезпечує найбільш раціональні умови використання;
- технологічні рішення ведення робіт;
- заходи з охорони довкілля;
- умови інвестування;
- фінансова забезпеченість та міжнародний досвід учасника.
Проте подібна форма співпраці, як показує практика, не отримала схвалення з боку інвесторів – вочевидь, якраз через детальну регламентацію. Це яскраво засвідчує факт, що з 1999 року до сьогодні тільки три компанії отримали дозволи на нафтогазовидобування, що супроводжуються угодою про розподіл продукції. Чи добре це? Для держави – навряд, адже легший шлях для компаній-інвесторів у цьому випадку означає радше доступ до «мутної води», з якої можна виловити більше прибутку.
Прикро, але й всесвітньо відомі світові лідери галузі – компанії Shell та Chevron – вийшли з договору про спільну діяльність, при цьому саме Shell мали угоду про розподіл продукції (УРП) щодо видобутку сланцевого газу на ділянці Юзівська. Характерно, що обидві компанії були готові вкладати в частково розвіданий об’єкт, тобто брали на себе геологічні ризики. А от серед основних причин їх рішення називають нестабільний стан в країні та падіння світових цін на вуглеводні. Однак не слід нехтувати і фактором, пов’язаним із нашими північними сусідами – політичний та економічний вплив Газпрому – компанії, що готова агресивно захищати свої інтереси в Україні, яка є одним із найбільших споживачів газу в регіоні.
Джерело: http://zhytlo.in.ua
