На цій сторінці — новини Білокоровичів, Бучманів і Нових Білокоровичів: події громади, рішення місцевої влади, школи й лікарські амбулаторії, а також історія та природа поліського краю над Жеревом.
Поліське село над Жеревом
Білокоровичі, які раніше називалися Білокуровичами, — село в Коростенському районі Житомирської області, адміністративний центр Білокоровицької сільської громади. Воно розкинулося на берегах річки Жерев, приблизно за 40 км від Олевська, біля однойменної залізничної станції, а через село проходить автошлях Коростень — Олевськ. Громада компактна: крім самого села, до неї входять селища Бучмани та Нові Білокоровичі. Громаду утворено у 2016 році з сільських і селищних рад колишнього Олевського району.
П'ять століть історії
Від 1525 року Білокоровичі належали родині Султанів, а в описі Овруцького замку 1545 року село згадане серед поселень, що давали замку службу та мед. Згодом воно перейшло до Немиричів, які володіли ним ще у 1771 році. З 1905 року Білокуровичі були волосним центром. Ліс завжди визначав життя цих місць: у 1927–1931 роках тут діяв Білокоровицький лісовий технікум, що виріс з однорічної лісової школи, а в радянські часи в селі працювали пилорама, млин і добували торф.
Земляки та ця сторінка
Білокоровичі — батьківщина триразового олімпійського чемпіона з вітрильного спорту Валентина Манкіна, композитора Олександра Стецюка та художниці-керамістки Ніни Федорової. На цій сторінці ми збираємо новини громади, а також матеріали путівника про поліські ліси, села над Жеревом і їхню історію.
