Борутинський — великий загальнозоологічний заказник місцевого значення на півночі Житомирщини. Він займає 3116 гектарів лісів у межах Овруцької громади Коростенського району. Заказник створили у 2011 році, щоб зберегти лісові та болотні екосистеми й тваринний та рослинний світ цієї частини Полісся.
Територія розташована в межах Борутинського лісництва. За своїм характером це не облаштований парк чи туристична база, а велика природна територія з лісами, заболоченими ділянками та місцями, де збереглися рідкісні види.
Як створили Борутинський заказник
Борутинський отримав статус загальнозоологічного заказника місцевого значення 17 травня 2011 року рішенням Житомирської обласної ради №208. Його площа становить 3116 гектарів. Ці дані залишаються в актуальному переліку об'єктів природно-заповідного фонду Житомирської області.
До складу заказника входять десятки лісових кварталів Борутинського лісництва. Територія має статус особливо цінної для збереження біорізноманіття: лісогосподарські матеріали прямо визначають ці 3116 гектарів як територію, де охороняються види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.
Які ліси тут ростуть
Основу Борутинського заказника становлять різновікові змішані листяно-хвойні ліси. Тут трапляються сосново-березово-осикові та вільхово-березово-соснові насадження природного й штучного походження.
На окремих ділянках лісу добре розвинений трав'яний покрив. Але особливу природоохоронну цінність мають не самі лісові масиви, а невеликі болота, розкидані серед них.
Болота серед поліських лісів
Борутинський заказник цікавий поєднанням лісів і заболочених ділянок із різним гідрологічним режимом. Більшість боліт тут належить до низинних осоково-сфагнових.
Такі ділянки мають важливе значення для збереження видового різноманіття. Саме заболочені місця створюють умови для існування рослин і тварин, які не зустрічаються або є значно рідкіснішими в сухих лісах.
Рідкісні рослини та тварини
У заказнику охороняються види, занесені до Червоної книги України. Серед рослин згадуються журавлина дрібноплода, коручка морозниковидна та водяний горіх плаваючий.
Тваринний світ представлений, зокрема, рідкісними для України видами птахів і ссавців. У переліку охоронюваних видів зазначені тетерів, глушець, орябок та рись євразійська.
Окрім червонокнижних видів, на території заказника численними є популяції лося, дикого кабана та сарни європейської.
Де розташований
Борутинський заказник знаходиться на півночі Житомирської області, у межах сучасного Коростенського району та Овруцької громади. У природоохоронних документах територія прив'язана до Борутинського лісництва.
Історичні джерела, складені ще до адміністративної реформи, описують цю територію як частину Овруцького району. Саме тому в старих матеріалах можна зустріти назву «Борутинський заказник Овруцького району».
Чи можна їхати сюди як турист
Борутинський — передусім природоохоронна територія, а не облаштована туристична локація. Тут немає туристичного центру, прокату чи сформованої мережі маршрутів для відвідувачів.
Його цінність — у великій площі збережених поліських лісів, болотах та різноманітті дикої природи. Для любителів природи це цікава територія для дослідження Полісся, однак відвідування заказника не варто прирівнювати до поїздки в обладнаний парк.
Через природоохоронний статус особливо важливо не пошкоджувати рослинність, не забирати рідкісні рослини та не створювати сміття. Режим використання конкретних ділянок визначається природоохоронним законодавством і положенням про заказник.
Борутинський заказник на карті
Категорія: загальнозоологічний заказник місцевого значення
Площа: 3116 га
Рік створення: 2011
Територія: Борутинське лісництво
Основні природні комплекси: змішані ліси, болота, заболочені ділянки
Природоохоронна цінність: місця існування рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України
Борутинський заказник — одна з великих природоохоронних територій Овруцького Полісся. Його головна особливість не в окремій пам'ятці чи мальовничій точці, а у великому цілісному лісовому масиві, де поряд існують соснові та листяні ліси, болота й місця проживання рідкісних видів.
