Велика хоральна синагога — будівля головної синагоги Бердичева на вулиці Вінницькій, 5, цінна історико-архітектурна пам'ятка міста. Бердичів у XIX столітті був одним із найбільших єврейських міст Російської імперії й осередком юдаїзму в Україні, і ця синагога — пам'ять про ту епоху.
Історія
Синагогу звели 1850 року коштом єврейської громади. Вона стала однією з перших хоральних синагог у Російській імперії — тобто таких, де служба супроводжувалася хором. Будівля вміщала тисячу вірних. Тут не лише молилися: синагога була осередком вивчення юдаїзму, місцем зборів громади й центром її управління.
Архітектура
Синагога була одноповерховою, прямокутною в плані, з симетрично розміщеними пілястрами, головним фасадом на захід. Цегляні тиньковані стіни заввишки 10,5 метра, фасад — 12 метрів, бічна сторона — 19,5 метра. У центрі зали стояли чотири колони, що оточували підвищення для читця — біму. Вона ділила залу на дев'ять однакових прогонів. Звідси читали й коментували Біблію й Талмуд. На східній стіні містився оздоблений ковчег для сувоїв Тори.
XX століття
Голокост знищив єврейську громаду Бердичева. Після війни одна невелика кімната колишньої синагоги знову стала місцем молитви для тих, хто повертався. 1946 року міська влада передала будинок громаді, і за двадцять років його відбудували, додавши другий поверх. Проте громада зменшувалася через виїзд за кордон, і з 1964 року в будівлі працювала рукавична фабрика.
Поруч
У Бердичеві — монастир босих кармелітів і костел святої Варвари, а також старе єврейське кладовище з могилою рабина Леві Іцхака. Більше — у статті Бердичівський район.
