Кодня — село за 25 км від Житомира, у Станишівській громаді, на річці Коденці, притоці Гуйви. Колись це було містечко на торговому шляху з Києва на Поділля, а в історію України воно увійшло як місце, де 1768 року стратили тисячі учасників Коліївщини. За нею закріпилася назва «свята Кодня».
Коденград на шляху до моря
Поруч із селом археологи знайшли поселення I тисячоліття до н. е., III–V і XII–XIII століть. Містечко Коденград уперше згадане в джерелах 1301 року як місто, знищене монголами. Воно швидко відродилося, бо через нього йшов торговий шлях із Києва на Поділля й до Чорного моря. У XVI столітті Кодня належала Тишкевичам і Сапігам, а 1587 року загін селян і козаків під проводом Л. Чернинського зруйнував тутешній панський маєток.
Коліївщина й Коднянська страта
1768 року в Холодному Яру спалахнуло повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти — Коліївщина. Повстанці взяли Умань та інші міста, і Річ Посполита попросила допомоги в Катерини II. Російські й польські війська розгромили загони, а полонених жорстоко покарали.
Найстрашніше відбувалося в Кодні. Під керівництвом коронного воєначальника Юзефа-Габріеля Стемпковського тут рубали голови, садили на палю й четвертували — загалом стратили близько трьох тисяч учасників повстання. Ще 1887 року в містечку частково збереглися фортечні підвали, де катували гайдамаків. Кодня стала символом скорботи й пам'яті.
Палац Корженьовських і Шевченко
Наприкінці XVIII століття Кодня належала Михайлові Глембоцькому, а потім як посаг перейшла до генерала Михала Корженьовського. На початку XIX століття він збудував на місці старого палацу новий, у стилі ампір. За спогадами письменника Михайла Чайковського, у палаці зупинявся імператор Микола I зі свитою, а бали тут ішли один за одним. Палац простояв до 1930-х, коли його розібрали; на території маєтку 1967 року збудували будинок культури з краєзнавчим музеєм.
Восени 1846 року, дорогою з Кам'янця-Подільського до Житомира, Кодню відвідав Тарас Шевченко. Сьогодні в центрі села стоїть пам'ятник поетові — на місці, де колись був мурований костел Діви Марії Утішительки з монастирем августинців, зведений близько 1828 року й знищений пожежею 1943-го.
Що подивитися
Головна архітектурна пам'ятка Кодні — церква Різдва Богородиці в стилі класицизму. Її заклали 1835 року й завершили 1841-го коштом Михайла Корженьовського, а дзвіницю добудували 1863 року. Варто зазирнути й до краєзнавчого музею при будинку культури та пройтися селом, яке стоїть на двох широких пагорбах.
Під час Другої світової, у серпні 1941 року, нацисти розстріляли в Кодні 185 євреїв, а за час окупації загалом знищили 644 єврейських мешканці.
Як дістатися
Від Житомира до Кодні близько 25 км на південь, залізнична станція Кодня — за 3 км від села. Поїздку можна поєднати з Бердичівським районом і самим Бердичевом. Більше про околиці Житомира — у статті про Житомирський район.
