Двовежовий храм на вулиці Бжеській — найпомітніша барокова споруда Бялої Підляської і одна з найскладніших за долею. Його збудували як уніатську церкву святої Варвари з монастирем базиліан, понад сто років тут зберігали мощі Йосафата Кунцевича, потім храм став православним, а з 1919 року це римо-католицький костел Різдва Пресвятої Діви Марії.
Святиня Йосафата Кунцевича
Поява храму пов'язана з довгою суперечкою між базиліанами й Радзивіллами за мощі полоцького уніатського архієпископа Йосафата Кунцевича, якого вбили у Вітебську 1623 року. Радзивілли переховували труну в замковій каплиці. 1743 року за посередництва делегата Святого Престолу вирішили: мощі лишаються в Бялій, але власники міста мають звести святиню під опікою базиліан. У 1747–1759 роках на краю міста, на місці костелу 1690 року, виріс монументальний храм на плані латинського хреста. 1765 року сюди урочисто перенесли мощі, і до святині почали приїздити на листопадові відпусти католики обох обрядів з усієї Речі Посполитої.
Уніатська, православна, католицька
1864 року монастир закрили, а 1875-го парафія перейшла до Російської православної церкви: у січні того року тут відбулася церемонія приєднання до православ'я 50 тисяч уніатів і 26 священиків з 45 навколишніх парафій. Ще до того храм перебудували за проєктом Віктора Сичугова, поставивши на вежі цибулясті бані, а 1873 року труну Йосафата замурували в одній із крипт, щоб зупинити паломництва. Після нової перебудови 1891 року церкву освятили як Різдва Богородиці.
1915 року, з відступом російської армії, православне духовенство виїхало, і німці зробили з храму євангельський гарнізонний костел. 1916-го під час розкопок австрійці знайшли труну святого Йосафата і 1917 року вивезли її до Відня. Згодом мощі перевезли до Рима, і тепер вони спочивають у базиліці святого Петра. 1919 року храм передали римо-католицькій парафії, і він отримав нинішній титул.
Архітектура
Це пізньобарокова двовежова будівля з високою навою і трансептом. Інтер'єр після 1919 року переоблаштували для латинського обряду. Поруч стоять колишні монастирські корпуси й мурована огорожа. Пам'ять про святиню Йосафата в місті жива: 2019 року під час ремонту замкової каплиці знайшли місце, де Радзивілли колись переховували його труну, а 2024 року в Бялій відбувся науковий симпозіум про святого.
Як дістатися
Храм стоїть на вулиці Бжеській, 33а, на схід від центру. Бяла-Підляська лежить на залізниці Варшава — Тересполь і на трасі A2; для українців це Польща, потрібен паспорт. Відкритий під час богослужінь. Поруч — костел святої Анни, костел святого Антонія і церква Кирила і Мефодія. Ширше про край — у статті Польське Полісся.
