Костел святої Анни — найстаріший храм Бялої Підляської і головна пам'ятка доби Радзивіллів у місті. Він стоїть у центрі, на вулиці Варшавській, за кілька хвилин ходу від замкового комплексу. Історія будівлі незвична: її звели протестанти, а католицьким храмом зробив князь Миколай Криштоф Радзивілл «Сирітка».
Від збору до костелу
Перший храм на цьому місці згадують 1525 року, тож 2025-го парафія святкувала 500-ліття. Після пожежі 1572 року на згарищі постав мурований будинок, який служив збором польських братів — протестантської громади, яку ще називають аріанами. Майже сорок років місто було одним з осередків цієї течії. 1596 року Радзивілл «Сирітка» вигнав польських братів, перебудував будівлю і 1603 року освятив її як костел святої Анни.
Прямокутний корпус зберіг риси пізньої готики: злегка стрілчасті вікна й контрфорси. Радзивілл добудував зі сходу вужчий пресвітерій з апсидою, захристію і скарбницю, а в західній частині влаштували триарковий хор.
Каплиці й вівтар
Із півдня до храму прилягає барокова Розарієва каплиця 1625 року — її задумали як усипальницю Теклі з Воллович, дружини власника міста Олександра Людвіка Радзивілла. З півночі стоїть каплиця святого Яна Кантого з початку XVIII століття, яку часто називають найціннішою бароковою пам'яткою Підляшшя: багата ліпнина, на плафоні — сцени з життя і посмертної долі Миколая Криштофа Радзивілла.
Головний вівтар з чорного дембницького мармуру збудували до 1696 року коштом Катерини з Собеських Радзивіллової, сестри короля Яна III. Угорі — герб Радзивіллів: чорний орел із трьома золотими трубами на грудях. На її ж бажання над сигнатуркою поставили хрест, біля підніжжя якого лежить півмісяць, — на пам'ять про перемогу Яна III над турками під Віднем 1683 року. Притвор у стилі неоренесансу додали 1873 року.
Довкола храму
Зі сходу частиною мурованої огорожі є триаркова дзвіниця-брама. Корпус костелу став зразком для меншої замкової каплиці Радзивіллів у Бялій. У 1875–1915 роках, коли реформатський храм святого Антонія стояв як православна церква, частину його оздоблення переховували саме тут. Неподалік, у сквері, стоїть бронзова лавка Юзефа Ігнація Крашевського, відкрита 2008 року: письменник у 1822–1826 роках навчався в Бяльській академії.
Як дістатися
Бяла-Підляська стоїть на залізниці Варшава — Тересполь, поїзди з Варшави йдуть близько двох годин; від Любліна — приблизно 120 км. Для українців це Польща, потрібен закордонний паспорт. Костел відкритий під час богослужінь. Поруч — костел святого Антонія, колишня базиліанська церква на Бжеській і кам'яниця «Під Віщами». З міста починається синій шлях до Ганни над Бугом, а ширше про край — у статті Польське Полісся.
