Костел Преображення Господнього — парафіяльний храм у Семені, селі над Тисьменицею приблизно за 9 км на захід від Парчева. Сам будинок 1970-х років скромний, але його історія — це сорок років упертої боротьби сільської громади за власний костел: спершу з браком коштів, потім з німецькою окупацією, а далі з комуністичною владою. Це був перший новий храм у Парчівському повіті після Другої світової війни.
Від каплиці до парафії
Близько 1770 року в Семені поставили два стовпові придорожні знаки з фігурами Христа Фрасобливого й святого Івана Хрестителя. У першій половині XIX століття Юлія з Малаховських Бернацька влаштувала каплицю в садибі, де служби відбувалися й для кріпаків. 1908 року селяни Ян Давідек, Ян Кашліковський, Юзеф Лукашек і Станіслав Пшиступа власним коштом звели з соснових колод каплицю Матері Божої Ангельської — завбільшки лише 3,5 на 5 м. 1 листопада 1931 року єпископ Генрик Пшездзецький утворив при ній парафію.
Дерев’яний костел 1934 року
Розширювати тісну каплицю, що вміщала двадцять осіб, не стали: навесні 1934 року тесля Ян Тшцінський з Мілкова почав будувати новий дерев’яний костел 12 на 8 м під гонтом, і вже 30 вересня його освятили. У вівтарі висів образ «Преображення Господнє» Анджея Чарковського, а найстаршою річчю було табернакулум XVII століття, імовірно з Острова-Любельського. За окупації німці відібрали в парафії землю й наказали знести плебанію та стодолу, а вікарій Владислав Базилюк став капеланом місцевої організації Армії Крайової. Після війни громада задумала мурований храм, але влада роками не давала дозволу.
Храм, схожий на склад
Дозвіл отримали лише 10 квітня 1973 року, за пароха Едмунда Клопотека, і з умовою: будівля мала нагадувати складський ангар — влада розраховувала згодом, коли суспільство «атеїзується», використати її для інших потреб. Костел спроєктував варшавський архітектор Ян Снєговський. Будувати почали 18 травня 1974 року, парафіяни щедро допомагали грошима й працею, а 6 серпня 1976 року, на храмове свято Преображення, храм освятили. Він має 28,5 м завдовжки, 10,5 м завширшки, вежу 19,5 м і вміщує 700 вірян.
Фасад прикрашає монументальна фреска з Матір’ю Божою з Дитям і таємницями Розарію, яка фризом із символами Страстей переходить на інші стіни. Головний вівтар — мармуровий. Органи збудував 1958 року Фридерик Шварц із Картуз для костелу Успіння в Білій-Підляській; до Семеня їх перенесли 1986-го. Інструмент має тринадцять голосів на двох мануалах і педалі.
Як дістатися
Семень лежить приблизно за 9 км на захід від Парчева, до якого з Любліна (близько 60 км) ходять автобуси й потяги. Костел стоїть на вулиці Костельній, 2а в Семені-Колонії, поруч — парафіяльний цвинтар. У тому ж селі — рибні стави й садиба Заорських з природничою стежкою та платним місцем для риболовлі, а в Парчеві — базиліка святого Івана Хрестителя і костел Божого Провидіння. Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт.
