Церква святих апостолів Петра і Павла — мурований православний храм у центрі Сосновиці, колишнього містечка в Парчівському повіті, при головній дорозі від Любліна, на захід від ринку. Збудована в 1891–1894 роках у візантійсько-російському стилі, вона належить Польській автокефальній православній церкві як філія парафії в Гороститі. Служать тут лише раз на рік, на храмове свято, але сама будівля й історія парафії — одна з найпромовистіших на Люблінському Поліссі.
Парафія з XV століття
Православна парафія в Сосновиці існувала вже в першій половині XV століття; перша відома церква, Покрови Богородиці, постала, за різними даними, 1468 року або в 1522–1544 роках. 1598 року на її місці звели нову дерев’яну, вже унійну: того року до унії пристав холмський єпископ Діонісій Збіруйський. Після ліквідації Холмської унійної єпархії 1875 року храм перейшов до Російської православної церкви. Старий будинок на той час був у поганому стані, тож 1890 року його перенесли на цвинтар, де руїни цієї дерев’яної церкви стоять досі.
Нову церкву заклали 14 липня 1891 року, освятив її люблінський єпископ Гедеон 1 травня 1894-го. Проєкт приписують Віктору Сичугову, автору низки храмів Холмщини, хоча його авторство не цілком певне. 1915 року православні мешканці Сосновиці пішли в біженство, і храм стояв зачинений до 1918-го; у міжвоєнні роки він знову став парафіяльним.
Порожня церква
Після виселень українців до СРСР та акції «Вісла» Сосновицю мусили покинути всі 500 православних мешканців. У 1950-х покинута церква правила за склад місцевої громади, і її оздоблення майже повністю загинуло. 1963 року люблінський священник Петро Косацький наважився відслужити тут службу без дозволу — і влада заборонила йому служити в усьому повіті. Згоду на повернення храму церква отримала 1966 року, але відремонтували його лише в 1990-х, а з 1997-го тут щороку служать літургію на свято Петра і Павла, 12 липня. Після комплексного ремонту 2018 року храм повторно освятив архієпископ люблінський і холмський Авель.
Іконостас і ікони
Церква збудована на плані хреста: однонавна, з цибулястою банею на восьмигранному барабані над навою та дзвіницею над притвором, яку теж вінчає баня. Фасади прикрашають обрамлення вікон і цегляні фризи. Усередині стоїть дворядний іконостас другої половини XIX століття з 15 ікон, зокрема «Таємна вечеря», перенесена зі старого іконостаса, а в бічних кіотах — образи Володимира й Ольги, Кирила й Мефодія, подаровані парафії Іоанном Кронштадтським. У 1990-х злодії винесли з церкви ікони; частину знищили, а образи Христа й святого Стефана перехопили на польсько-українському кордоні — станом на 2012 рік їх показували в музеї Поліського національного парку. Частково вціліли й фрески.
Як дістатися
Сосновиця лежить на воєводській дорозі № 819, приблизно за 18 км на південний схід від Парчева, за 55 км від Любліна й близько 40 км від Влодави; автобуси з Парчева й Любліна ходять нечасто. Церква стоїть на вулиці Війська Польського, 99, а за 150 м від неї — старий православний цвинтар. Зазвичай храм зачинений, тож усередину найпростіше потрапити 12 липня. За кілька сотень метрів — костел Святої Трійці, повз церкву проходить шлях «Наленч» до Ямників, а від Сосновиці починається Південний поозерний шлях до Уршуліна. Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт.
