На західній околиці Києва, у Софіївській Борщагівці Бучанського району, біля самої Житомирської траси видно білу будівлю з високим шпилем і золотою фігурою ангела. Це Київський український храм Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, яких часто називають мормонами. Освячений 2010 року, він став першим храмом цієї церкви на теренах колишнього Радянського Союзу й 11-м у Європі. Для більшості людей це передусім помітна архітектурна споруда, яку видно з дороги на Житомир.

Київський український храм з боку траси
Київський український храм з боку траси. Фото: Компания Геометрия, CC BY-SA 4.0

Дванадцять років від задуму до освячення

Про намір збудувати храм в Україні церква оголосила 20 липня 1998 року — через вісім років після того, як у країну прибули перші місіонери. Тоді в Україні було близько п'яти тисяч членів цієї церкви. Проте будівництво затяглося на дев'ять років: важко було отримати земельну ділянку на три-чотири гектари. Роботи офіційно почалися 23 червня 2007 року. До відкриття київського храму українським вірним доводилося їздити автобусом до найближчого храму у Фрайберзі в Німеччині.

Перед освяченням, з 7 до 21 серпня 2010 року, храм відкрили для всіх охочих: на екскурсії приходили люди різних віросповідань. 29 серпня 2010 року його освятив тодішній президент церкви Томас Монсон, а наступного дня храм почав працювати. У 2011 році Міністерство регіонального розвитку й будівництва визнало його найкращою культовою спорудою, збудованою в Україні 2010 року. Наприкінці лютого 2022 року через російське вторгнення храм закрили, а 16 жовтня того ж року знову відкрили.

Граніт, пісанки й колоски

Головним архітектором став киянин Віктор Яценко, який працював разом з американцем Ханно Люшиним. Фасад облицьований світлим португальським гранітом із кристалами кварциту. Шпиль заввишки 42 метри вінчає позолочена статуя ангела Моронія — вона є на більшості храмів цієї церкви. Площа будівлі — 2 061 квадратний метр, вітражі виготовив американський майстер Юрген Цірцон.

Вхід на територію храму взимку
Вхід на територію храму взимку. Фото: Sasha India, CC BY 2.0

Українські мотиви в оздобленні помітні уважному оку: головні декоративні елементи храму — пісанки й колоски пшениці. Колоски нагадують про хліборобську славу України, а пісанки — символ Воскресіння. Довкола будівлі — ділянка на п'ять гектарів із доглянутим садом, квітниками й деревами.

Чи можна зайти

Після освячення всередину можуть заходити лише члени церкви з особливою рекомендацією; недільних богослужінь у храмі не проводять, бо він призначений для обрядів. Звичайні відвідувачі можуть оглянути будівлю й сад ззовні, від воріт на вулиці Яблуневій, 1.

Як дістатися

Храм стоїть біля Житомирської траси (М-06) одразу за Кільцевою дорогою Києва, у Софіївській Борщагівці. Від станції метро «Житомирська» сюди їдуть маршрутки в бік Борщагівки й Житомира. Найкращий вигляд на будівлю — увечері, коли вмикається підсвітка.

Що поруч

За кілька кілометрів — городище давнього Білгорода в Білогородці й урочище «Корчуватник». Більше про край — у статті про Київське Полісся.