«Від Волині до Поділля» — навчальна піша стежка Дермансько-Острозького національного природного парку на півдні Рівненщини. За кілька кілометрів вона перетинає три природні краї: починається на пагорбах Мізоцького кряжу (Волинська височина), спускається в заболочену долину Збитинки — найвужчу частину Малого Полісся, Острозьку прохідну долину, — і виходить на відроги Кременецьких гір, що належать уже до Подільської височини. Звідси й назва.
За даними парку, довжина стежки — 5,5 км, разом із зупинками на неї варто відвести близько трьох годин. Маршрут лінійний, з'єднує село Буща Мізоцької громади та урочище «Зіньків камінь» біля села Мости. Трек позначений жовтою смугою. У путівнику парку стежку описано від Бущі; на карті вона нанесена у зворотному напрямку, від Мостів, — пройти можна в будь-який бік.
Сім зупинок
1. Село Буща. Вперше згадується 8 грудня 1322 року в грамоті князя Любарта Гедиміновича. Знахідки кам'яних знарядь — долот, ножів, скребачок, сокир — свідчать, що люди жили тут ще в кам'яну добу. Село стоїть на лівому березі Збитинки серед пагорбів Мізоцького кряжу. У Бущі є пам'ятник Семену Котику («Доксу») — одному з командирів УПА, який загинув після бою під Гурбами 1944 року.
2. Річка Збитинка. Її ще називають Свитенькою. Річка довжиною 56 км належить до басейну Горині; в селі в неї впадає Бущанка, яку місцеві звуть Джерелицею. Біля містка можна побачити боброву греблю.
3. Бущанське болото. Стежка веде через заболочений вільховий ліс до болота, яке місцеві називають Перетоками. Це низинне карбонатне болото з осоками й гіпновими мохами — у Бущанському ботанічному заказнику (385 га, створений 1984 року) ростуть червонокнижні схенус іржавий, сверція багаторічна, товстянка звичайна, росичка англійська, жировик Лезеля. Місцями тут важко пройти, тож після дощів варто мати гумове взуття.
4. Малополіський сосновий ліс. На піщаних пагорбах-«грядках» стоїть типовий поліський бір з маленьким осоково-сфагновим болітцем, багном і лохиною — несподіваний шматок Полісся посеред лісостепу.
5. Турова могила. За переказом, тут козаки билися з турками, а загиблого турецького воєначальника поховали верхи на коні. Сьогодні це насип близько півтора метра заввишки.
6. Джерело в урочищі «Зіньків камінь». Вода стікає дерев'яним жолобом, довкола — грабово-березовий ліс з кленом і ясенем. З цього місця починаються відроги Кременецьких гір.
7. Зіньків камінь. Найбільша брила серед нагромадження каменів на схилі — понад 2 м заввишки й близько 5 м у діаметрі. Легенда розповідає про молодого воєводу Зінька, який бився в долині Збитинки з монголо-татарами і з кількома воїнами сховався під цим каменем.
Дермансько-Острозький парк
Національний парк створено 11 грудня 2009 року. Він тягнеться долиною Збитинки між Мізоцьким кряжем і Кременецькими горами й складається з кількох десятків окремих ділянок. Флора парку налічує 954 види рослин, з них 51 — у Червоній книзі України; червонокнижних тварин — 68 видів. Фотопастки парку фіксували сарну, кота лісового, сліди вовків.
Поруч є ще одна стежка парку — «Урочище Вільхава» біля Мостів (2 км), пристосована для людей із порушенням зору, а також урочище Гурби з монастирем і меморіалом на місці найбільшого бою УПА з військами НКВС у квітні 1944 року.
Як дістатися
Буща лежить приблизно за 35 км від Рівного; автомобілем — через Здолбунів і Мізоч. Громадським транспортом найпростіше доїхати до Мізоча, далі — таксі. Оскільки маршрут лінійний, повернення до старту варто спланувати заздалегідь: між Бущею й Мостами кілька кілометрів сільською дорогою. Кнопка «Як дістатися до старту» на цій сторінці прокладе дорогу до початку треку.
