До Малинської громади повернувся військовий Олександр Гаєвський із села Буки — після російського полону і реабілітації він знову вдома. Його звільнили 5 березня 2026 року. Понад рік до цього родина жила без жодної звістки.
Олександр пішов до війська добровільно у листопаді 2023 року. Про своє рішення сказав рідним буквально напередодні від’їзду. Як згадує дружина Юлія, він тоді сказав просто: треба захищати Україну і своїх дітей.
Вже 8 січня 2024 року він зник на Куп’янському напрямку. Через кілька днів із частини прийшло повідомлення — зниклий безвісти. Телефон ще певний час був у мережі, але відповіді не було.
Юлія не змирилася і почала шукати чоловіка самостійно. Переглядала телеграм-канали, списки, фото. Згодом впізнала його на одному зі знімків.
У квітні 2025 року Координаційний штаб підтвердив: Олександр перебуває у полоні в Костромській області росії. Офіційне підтвердження з військової частини родина отримала лише 2 березня 2026 року.
А вже 5 березня Юлія отримала сповіщення в “Дії” — чоловіка звільнили.
Перший дзвінок був короткий. Олександр подзвонив мамі, плакав і сказав лише одне: він уже в Україні.
Вдома на нього чекали дружина і двоє синів — 8-річний Іван і 5-річний Артем.
Учора пізно ввечері Олександра зустріли у рідному селі Буки. Люди зібралися без зайвих слів — просто щоб обійняти, подякувати і побачити його вдома. Це була щира зустріч, де емоції говорили більше, ніж будь-які промови.
Вже сьогодні він разом зі старостою Іваном Венглівським відвідав керівництво громади. Поговорили спокійно і по суті — про те, як проходитиме відновлення, яка потрібна допомога і що робити далі.
У громаді кажуть прямо: підтримка буде реальною, а не формальною.
Після всього пережитого зараз головне — дати людині час повернутися до нормального життя. І щоб поруч були свої.
Олександр вистояв. І це найголовніше.
У Малинській громаді щиро радіють його поверненню і вірять, що таких новин буде більше — коли наші Захисники повертаються додому живими.
