Цезарівський ландшафтний заказник лежить у лісах біля села Ніжиловичі Макарівської громади Бучанського району, за 60 км на захід від Києва. Його 475 гектарів — це одна з найбільш заболочених природоохоронних територій Київщини: система Жаб'ячих боліт з озерами Зубареве, Моховате, Гронне й кількома меншими, оточена сосново-дубовими лісами. До кінця 1980-х років у навколишніх лісах були секретні військові об'єкти, тож людина тут майже не господарювала.
Ліси на пагорбах, болота в улоговинах
Заказник створили 10 березня 1994 року рішенням Київської обласної ради; землями опікується Макарівське лісове господарство. Тут добре видно, як поліський рельєф розподіляє природу: на підвищеннях ростуть ліси, а в заводнених улоговинах — низинні болота з багатою рослинністю. Вище по складках рельєфу утворилися сфагнові болота, а між лісом і болотом розрослася чорна вільха. Через болота з півночі на південь іде напівзруйнована дорога-дамба, якою досі їздять лісовози.
Найбільше тут сосново-дубових і дубових лісів, трапляються мішані ліси й ділянки старого перестиглого лісу. У вологих борах біля боліт росте чорниця й молінія голуба, у сосново-дубових лісах — граб і береза, у підліску — ліщина. На краях боліт ростуть осока омська й пухирчаста, осока чорна та червонокнижна осока Буксбаума, у сфагнових болотах — осока пухнастоплідна й здута, а в заводнених ямах — вовче тіло болотне. Трапляється плаун колючий із Червоної книги України.
Звірі й птахи
Найчисельніші звірі заказника — дикі свині, козулі й лосі. Науковці припускають, що в тутешніх лісах гніздиться чорний лелека, рідкісний і дуже обережний птах.
Ніжиловичі й Змієві вали
Через Ніжиловичі проходять дві найдавніші лінії Змієвих валів — земляних укріплень, які століттями захищали київські землі від кочовиків. Біля села знайшли могильник X–XI століття з похованнями воїнів. Уперше село згадано близько 1415 року як володіння Київської Софійської митрополії, що платило данину медом. Пізніше Ніжиловичі належали графині Олександрі Браницькій, і тут було лісництво Браницьких. Його будинок зберігся — тепер у ньому музей письменника Олександра Підсухи.
Як дістатися
Ніжиловичі — за 12 км від Макарова й 61 км від Києва трасою Київ — Житомир (М-06). Найближча залізнична станція — Буян, за 8 км. Заказник починається в лісах біля села, до озер ведуть лісові дороги.
Порада
Болота в заказнику справжні й глибокі, тож не сходьте з доріг і не ходіть туди поодинці. Найкращий час — пізня весна й рання осінь, коли менше комарів. Поїздку зручно поєднати з маєтком фон Мекк у Копилові, що також на Макарівщині. Більше про край — у статті про Київське Полісся.
