У селі Городське на Житомирщині, на високому березі Тетерева, розташоване урочище Червона гора. Тут знаходиться археологічна пам’ятка, пов’язана з пізнім етапом трипільської культури.
Це не просто пагорб із сучасними скульптурами. Під землею зберігаються сліди поселення, якому кілька тисяч років. Археологи почали масштабно досліджувати цю територію ще в 1930-х роках, а сьогодні місце поступово перетворюють на культурно-туристичний простір.
Станом на вересень 2026 року на Червоній горі вже встановлено 10 великих скульптур за мотивами трипільської культури. У перспективі їх має бути 12. Облаштування простору ще триває, а завершити роботи планують 2027 року.
Давнє поселення на Червоній горі
Пізньотрипільське поселення на Червоній горі датують III тисячоліттям до нашої ери. Це перше відоме пізньотрипільське поселення на берегах Тетерева, і для археологів воно стало еталонним: за назвою села виділили цілу групу пам’яток — так звані пам’ятки городського типу, що належать до завершальної стадії трипільської культури.
Червона гора розташована на природно захищеному мису над Тетеревом. Пагорб має круті схили, які з трьох боків створювали природний захист для давнього поселення.
Територія пам’ятки займає близько 2 гектарів — це найбагатше на знахідки з трьох городищ Городського. 2004 року Червону гору внесли до реєстру пам’яток археології.
Археологічні дослідження
Розвідувальні розкопки на поселенні провели 1936 року, а 1937-го та в наступні роки дослідження продовжили.
Археологи вивчали залишки давніх жител, господарських споруд, печей та інші сліди життя людей, які мешкали тут тисячі років тому.
Серед матеріалів, знайдених під час розкопок, — фрагменти кераміки та кам’яні знаряддя. Частина археологічних матеріалів із Городського потрапила до музейних колекцій.
Цікаво, що сліди давнього поселення трапляються й сьогодні: на прилеглих територіях знаходять фрагменти стародавньої кераміки та інші предмети, пов’язані з життям мешканців поселення.
Звідки походить назва Червона гора
Назва урочища пов’язана з особливостями самого пагорба.
Схили гори мають глинистий ґрунт. За місцевим поясненням, у певний час доби, особливо під час заходу сонця, поверхня пагорба набуває червонуватого відтінку.
Саме це природне явище могло стати основою назви Червона гора.
«Дивосвіт Трипілля»
Сучасне життя археологічної пам’ятки отримало новий розвиток 2016 року, коли в Городському започаткували навчально-мистецький туристично-інформаційний центр «Дивосвіт Трипілля».
Ідея проєкту полягала в популяризації історії трипільської культури через мистецтво, реконструкції та роботу з місцевою археологічною спадщиною.
У межах проєкту створювали реконструкції трипільської кераміки, художні роботи та інші матеріали, які допомагають краще уявити культуру людей, що жили на цій території кілька тисячоліть тому.
Саме навколо цієї ідеї згодом почав формуватися сучасний простір на Червоній горі.
Трипільські скульптури на пагорбі
Першу велику сучасну скульптуру на Червоній горі встановили 2017 року.
Згодом виникла ідея створити цілу композицію просто неба. Скульптури виготовляє Олексій Марковський.
Це не стародавні статуї й не археологічні знахідки. Усі вони — сучасні мистецькі роботи, створені за мотивами трипільської культури.
Основа скульптури — металевий каркас. Його обтягують сіткою, після чого наносять цементний розчин і вручну формують потрібні елементи та орнаменти. Робота над однією фігурою може тривати кілька місяців.
Станом на вересень 2026 року на пагорбі встановлено 10 скульптур. Автори проєкту планують довести їх кількість до 12.
Так Червона гора поступово перетворюється на своєрідний музей просто неба, де сучасне мистецтво розповідає про давню історію цієї території.
Червона гора сьогодні
Зараз Червона гора поєднує в собі археологічну пам’ятку та сучасний туристично-мистецький простір.
Територія залишається відкритою природною локацією без графіка роботи: тут можна піднятися на пагорб, побачити скульптури та оглянути навколишній ландшафт.
Водночас облаштування простору ще не завершене. Роботи тривають, а остаточно сформувати туристичну локацію планують протягом 2027 року. Тому нинішній вигляд Червоної гори — ще не остаточний: нові скульптури та елементи благоустрою з’являтимуться тут поступово.
Що подивитися в Городському
Поїздку на Червону гору можна поєднати з прогулянкою самим Городським.
Село цікаве не лише пізньотрипільською пам’яткою. Тут є ще два городища — Мала гора, що тягнеться майже на 600 м на південь від Червоної гори за глибоким яром, і Дитинець із валом заввишки близько п’яти метрів. На городищах Городського існував і давній центр залізоробного ремесла, де одночасно працювали десятки сиродутних горнів.
Неподалік села в лісі стоїть Свято-Духівський чоловічий монастир, а гранітні краєвиди Тетерева продовжуються в бік Коростишева — до кар’єру «Високий камінь» і Коростишівського каньйону.
Як дістатися
Городське належить до Старосілецької громади Житомирського району й лежить приблизно за 8 км від Коростишева, куди веде траса М-06 Київ — Чоп. Червона гора не має окремої адреси, тож для поїздки автомобілем найзручніше орієнтуватися за координатами пам’ятки на карті: урочище — на мисі над Тетеревом біля села.
Коли їхати
Для прогулянки Червоною горою найкраще підходить тепла пора року — від кінця весни до початку осені. У цей час зручніше підніматися на пагорб, оглядати скульптури та гуляти околицями.
Особливо атмосферною локація може бути ближче до вечора, коли сонячне світло підкреслює рельєф глинистих схилів.
Але головна цінність Червоної гори не в самих скульптурах. Тут сучасний мистецький простір створюють безпосередньо на території давнього поселення, якому кілька тисяч років.
Для Житомирщини це цікавий приклад того, як археологічну спадщину намагаються не просто законсервувати, а зробити зрозумілою для сучасного відвідувача.
