Литовеж — село на заході Волині, над річкою Берізкою, правою притокою Західного Бугу. Тут живе близько 1400 людей, а саме село — центр Литовезької громади Володимирського району. Колись Литовеж був містечком із замком і магдебурзьким правом, а сьогодні його головна пам'ятка — дерев'яна Введенська церква 1791 року, яка пережила дві світові війни.

Литовський замок

Назва села нагадує про литовських князів, які в XIV столітті збудували тут замок із потужними земляними укріпленнями й сторожовими вежами. Перші згадки про Литовеж у документах належать до XV століття. 1501 року король Сигізмунд I підтвердив містечку магдебурзьке право. Біля села археологи знайшли поселення ще доби енеоліту й раннього заліза.

1615 року син князя Костянтина Острозького Януш, який перейшов у католицтво, збудував на території замку дерев'яний костел Архангела Михаїла. Наприкінці XVIII століття берег Західного Бугу обвалився, і костел опинився в аварійному стані. Про замок і костел сьогодні нагадують перекази й назви місцевості.

Введенська церква

Найстаріша пам'ятка Литовежа — Введенська церква. Уперше її згадують 1610 року: за переказами, вона стояла біля входу до замку, перед сторожовою вежею. Тож південно-східний берег Бугу тут довго називали Ведінщиною. Нинішню дерев'яну церкву збудували 1791 року коштом парафіян, значно більшою за попередню, а в XIX столітті до неї прибудували дерев'яну дзвіницю.

Дерев'яна Введенська церква 1791 року
Дерев'яна Введенська церква 1791 року. Фото: Aeou, CC BY 3.0

Історія храму складна. 1800 року церквою заволоділи уніати й католики, і вона стала трипрестольною: священники різних обрядів правили тут почергово, кожної третьої неділі. Лише 1830 року церква знову стала цілком православною. 1915 року австро-угорська артилерія зруйнувала головний храм села — церкву Святої Параскеви, і Введенська залишилася єдиною давньою церквою Литовежа. У радянські часи її так і не змогли закрити. Від 1992 року церква — пам'ятка архітектури.

Введенська церква з заходу
Введенська церква з заходу. Фото: Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 3.0

Святині й музейний куточок

У церкві зберігається Євангеліє 1810 року з наскрізним слідом від кулі, старовинна плащаниця, яку виносять лише раз на рік, та ікони на тканому й дерев'яному полотні. Деякі образи нагадують католицький живопис — відлуння багатоконфесійної історії краю. Місцеві шанують ікону Богородиці, яка дивом уціліла в Першу світову. Громада облаштувала в храмі невеликий музейний куточок зі старожитностями.

Ікона над входом до церкви
Ікона над входом до церкви. Фото: Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0

Литовеж на відео

Коли їхати

Найкраще — улітку й на початку осені. Після церкви варто пройтися до Західного Бугу: навесні він широко розливається.

Поруч

Іваничі — колишній районний центр, Нововолинськ — неподалік. Більше — у статті Володимирський район.

Як дістатися

Литовеж лежить біля кордону з Польщею, за кілька кілометрів від Нововолинська. З Нововолинська й Володимира ходять автобуси.