Локачі — селище на правому березі річки Луги-Свинорийки та її притоки Війниці, за 56 км на захід від Луцька, центр Локачинської громади Володимирського району. Тут збереглося давнє городище з дитинцем і окольним містом княжих часів, а історія містечка пов'язана з князями Глинськими, Чорторийськими й Сангушками.
Городище княжої доби
Найдавніша пам'ятка Локачів — городище XI–XII століть, що складається з дитинця й окольного міста. Воно показує, наскільки густо була заселена Володимирська земля за часів Київської Русі.
Глинські, Чорторийські, Сангушки
Першими відомими власниками Локачів були князі Глинські. За Чорторийських на болотах біля сусіднього села Козлів, навпроти Локачів, звели замок — про нього згадує волинський воєвода Ян Яблонський 1545 року. Далі Локачі перейшли до литовських князів Сангушків, які з'явилися на Волині в 1440-х роках. Найвідоміший із них — Роман Сангушко, князь Локач і Несухоїжів.
1625 року Локачі, тоді вже містечко з правом на чотири ярмарки, належали шляхтичам Вільгам. Тут налічувалося 173 двори, жили ремісники, шевці, кравці, пекарі й торговці. Становище селян було тяжким: їх змушували відробляти панщину шість днів на тиждень.
Що подивитися
Городище над Лугою, Миколаївську церкву 1913 року й тихі вулиці містечка. Локачі зручно поєднати з Затурцями, де працює музей В'ячеслава Липинського, і Загорівським монастирем.
Локачі на відео
Коли їхати
Найкраще — з травня по жовтень, коли можна пройтися валами городища й долиною Луги. Локачі — тиха зупинка на маршруті Луцьк — Затурці — Володимир, на яку вистачить години.
Поруч
Музей Липинського в Затурцях, Загорівський монастир, Володимир. Більше — у статті Володимирський район.
Як дістатися
З Луцька й Володимира ходять автобуси, на машині з Луцька — близько години.
