Палац у Тростянці на Сумщині відомий під двома назвами — палац Голіцина та садиба Кеніга. Його історія пов’язана з кількома власниками маєтку, перебудовою промисловцем Леопольдом Кенігом і перебуванням тут композитора Петра Чайковського.
Палац — частина історичного садибного комплексу, до якого також входять будинок, де жив і працював Чайковський, та Круглий двір. Це окремі архітектурні пам’ятки національного значення.

Від Надаржинських до Голіциних і Кенігів
У 1720 році Тростянець став власністю Тимофія Надаржинського — духівника Петра I. Маєток залишався у володінні його родини протягом наступного століття.
Головний будинок садиби, який згодом став палацом, спорудили у XVIII столітті. Частина джерел називає точний рік — 1762-й, тоді як Велика українська енциклопедія датує його кінцем XVIII століття.
У 1830-х роках маєток перейшов до князів Голіциних. Софія Корсакова, нащадок Тимофія Надаржинського, одружилася з Василем Голіциним. За Голіциних садибу розбудували: облаштували парк, звели флігелі та господарські споруди.
Після Василя Голіцина маєтком володів його син Олексій. У 1868 році Тростянець придбав купець А. А. Марк, а наприкінці 1874-го садиба перейшла до промисловця Леопольда Кеніга.
Родина Кенігів володіла маєтком до революційних подій 1917 року.
Як Леопольд Кеніг перебудував палац
За Кеніга головний будинок суттєво перебудували. Центральну частину споруди розширили та надбудували другим поверхом. Старі бічні флігелі зберегли, а нову центральну частину поєднали з ними.
Початковою архітектурною основою будівлі був класицизм. Під час перебудови фасади отримали елементи необароко — ліпнину та скульптурне оздоблення. Тому палац поєднує риси різних архітектурних стилів.
Про роботи над будівлею писав журнал «Зодчий» у 1885 році. У публікації зазначалося, що нову споруду зводили між двома флігелями, які залишилися від попереднього будинку. Скульптури й орнаментацію мали виконати за кресленнями А. І. Лапіна, металеві роботи — К. Вінклера. Публікація була підписана архітектором Віктором Шретером.
У палаці збереглися парадні дерев’яні сходи, танцювальна зала з ліпниною та скульптурним декором. Дубові сходи, що ведуть на другий поверх, — одна з характерних деталей історичного інтер’єру.
Літо Петра Чайковського в Тростянці
Улітку 1864 року в маєтку Голіциних гостював 24-річний Петро Чайковський. На той час він навчався у Петербурзькій консерваторії та приїхав до Тростянця на запрошення свого знайомого Олексія Голіцина.
Композитор провів тут близько трьох місяців. У Тростянці він працював над увертюрою до драми Олександра Островського «Гроза» — одним зі своїх перших симфонічних творів.
Чайковський жив не в головному палаці, а в окремому будинку на території садиби. Ця споруда також входить до історичного комплексу.

Круглий двір — колишній манеж і театр
Ще одна відома споруда садиби — Круглий двір. Це незвичайна овальна цегляна будівля з високими стінами та чотирма круглими вежами. За зовнішнім виглядом вона нагадує невелику фортецю.
Споруду пов’язують із родиною Надаржинських. Її використовували як кінний манеж і для господарських потреб. За Голіциних тут проводили театральні та циркові вистави.
У джерелах трапляються різні дати спорудження Круглого двору. Найчастіше називають 1749 рік, однак в окремих реєстрових матеріалах фігурує датування XIX століттям. Тому точну дату будівництва без додаткового документального підтвердження краще не стверджувати.
Круглий двір вирізняється поєднанням готичних мотивів та елементів українського бароко. Це одна з найхарактерніших історичних споруд Тростянця.
Музейно-виставковий центр у колишньому палаці
Після реставраційних робіт у 2000-х роках у палаці розмістили музейні та виставкові експозиції. Художню галерею відкрили 22 вересня 2007 року.
Музейно-виставковий центр «Тростянецький» об’єднав кілька напрямів: краєзнавчий музей, художню галерею та музей шоколаду. У приміщеннях облаштували кімнати, присвячені Леопольду Кенігу та Петру Чайковському.
Центральну частину будівлі використовували для художньої галереї, у флігелях розміщували музейні експозиції. Так історичний маєток став культурним осередком міста.

Пошкодження під час окупації Тростянця
Під час окупації Тростянця у 2022 році садиба Кеніга зазнала пошкоджень і пограбування. Постраждали приміщення музейно-виставкового центру, частина інтер’єрів та музейні предмети.
Від вибуху в кімнаті-музеї Леопольда Кеніга пошкодило антикварну шафу та стілець другої половини XVIII століття. У північно-східному флігелі були втрачені старовинні двері та вікна. Також пошкодили унікальні шоколадні скульптури — «Шоколадну корону» та лебедя з молочного шоколаду. З музейних приміщень викрали комп’ютерну техніку.
Частину експонатів вдалося врятувати. Краєзнавчу експозицію демонтували та перенесли до сховища ще до повномасштабного вторгнення. Окрему історію має порятунок Зарічненського грифона — кістяного виробу XIII століття, який також називають семарглом.
Головна зберігачка фондів Юлія Іващук сховала артефакт в імітації пічного опалення в садибі. Там він пролежав понад пів року.
Після звільнення міста розпочали відновлення музейного комплексу. Ремонтні роботи стартували влітку 2022 року, а в серпні музейно-виставковий центр знову відкрився для відвідувачів.
Ремонт палацу та посилений захист ЮНЕСКО
Наприкінці листопада 2025 року в садибі розпочали протиаварійний ремонт покрівлі правого крила. Роботи проводили за підтримки американської організації World Monuments Fund.
4 грудня 2025 року Комітет ЮНЕСКО з питань захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту включив палац Кеніга — головний будинок садиби — до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом.

Цей статус передбачає додаткові міжнародні гарантії охорони пам’ятки під час збройного конфлікту. Важливо, що до списку внесли саме головний будинок садиби, а не весь комплекс із Круглим двором та будинком Чайковського.
Після палацу варто подивитися Вознесенську церкву, Тростянецькі липи та старі дуби на вулиці Миру, а для довшої прогулянки — парк «Нескучне».
Як дістатися
Садиба стоїть у центрі Тростянця на вулиці Миру. Місто розташоване в Охтирському районі Сумської області, приблизно за 19 км від Охтирки й за 50 км від Сум. До Тростянця можна доїхати потягом до однойменної станції або автобусом із Сум і Охтирки.