Собор Різдва Пресвятої Богородиці — головна святиня Хелма і серце ансамблю на Кафедральній Гірці (Górka Katedralna), поруч із Високою Гіркою, де стояла резиденція Данила Галицького. Нинішній пізньобароковий храм звели в XVIII столітті як катедру холмських греко-католицьких (уніатських) єпископів. Сьогодні це римо-католицька базиліка й санктуарій Холмської Богоматері. Під ним — крипти й рештки давнішої церкви, яку заклав ще король Данило.
Від церкви Данила до унійної катедри
Зробивши Холм столицею, Данило Романович переніс сюди й єпископську кафедру з Угровеська, неподалік нинішнього Угруська, і збудував велику церкву Богородиці. Літопис описує її ікони й різьблену чашу з угорського мармуру, яку князь поставив перед царськими вратами. 1264 року Данила поховали саме в цьому храмі. Від 2013 року українські й польські археологи досліджують під собором рештки середньовічної церкви та поховання XIII–XVII століть; точне місце поховання короля досі не встановлене.
1596 року холмський єпископ Діонісій Збіруйський підписав Берестейську унію, і собор став греко-католицькою катедрою. Його кілька разів перебудовували, а в 1735–1756 роках старий храм розібрали й звели новий за проєктом Паоло Фонтани під наглядом Томаша Резлера. Будівництво розпочав єпископ Филип (Феліціан) Володкович, завершував єпископ Максиміліан Рилло, а різьблене оздоблення виконав львівський майстер Михайло Філевич. 1802 року собор горів, його відновлювали аж до 1839 року.
Століття змін
Після скасування унії 1875 року храм передали православним і перебудували в російсько-візантійському дусі: вежі отримали цибулясті бані, з’явився чотириколонний портик, який зберігся досі. Під час Першої світової війни австрійці тримали тут склад зброї. 1919 року собор перейшов до римо-католиків, у 1930-х його реставрували, повертаючи барокові риси, але давній інтер’єр та іконостас не вціліли. У 1940–1944 роках собор знову був православним — катедрою Холмсько-Підляської єпархії, яку очолював архієпископ Іларіон, відомий мовознавець Іван Огієнко. Від 1944 року це римо-католицький парафіяльний храм, а 1988 року папа Іван Павло II надав йому титул малої базиліки.
Ікона та скарби
Найбільша святиня храму — Холмська ікона Богородиці. За літописом, ікони до Холма привіз із Києва ще Данило, а за давнішим переказом образ походить від князя Володимира. 1915 року оригінал вивезли в Росію; нині він зберігається в Музеї волинської ікони в Луцьку, а в головному вівтарі собору — копія кінця 1930-х років, тричі коронована. Уціліли срібний антепендіум 1720–1750-х років зі сценою подяки Богородиці від короля Яна Казимира після битви під Берестечком 1651 року та два полотна Франциска Смуглевича. Під вівтарем і трансептом — крипти холмських єпископів, уперше відкриті для відвідувачів 2018 року. Поруч стоїть окрема дзвіниця 1878 року, надбудована наприкінці 1930-х; з 2008 року на неї пускають туристів.
Як дістатися
Собор стоїть на вершині пагорба над вулицею Любельською (Lubelska 2); до ансамблю веде барокова Устилузька брама 1616 року. Хелм лежить на трасі № 12 Люблін — Дорогуськ: від Любліна близько 70 км, від пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин на кордоні з Волинню близько 25 км. Храм відкритий під час богослужінь, години огляду крипт і дзвіниці краще уточнити на місці. На тій самій горі — Висока Гірка з фундаментами резиденції Данила і палац уніатських єпископів; нижче — костел Розіслання Апостолів і Хелмські крейдяні підземелля. Огляд краю — у статті «Польське Полісся». Для громадян України потрібен закордонний паспорт.
