Костел Преображення Господнього в Савині (Sawin) — мурований пізньобароковий храм 1730-х років у великому селі за 15 км на північ від Хелма, при дорозі № 812 на Влодаву. Разом із дзвіницею-брамою і будинком для вбогих він утворює церковний ансамбль XVIII століття. Савин колись був містом холмських єпископів, і костел — головне, що лишилося від тих часів.
Місто єпископів
Поселення існувало вже в середині XIV століття. 1456 року король Казимир Ягеллончик надав Савину міське право і віддав його з довколишніми маєтками холмським римо-католицьким єпископам; 1506 року єпископ Миколай Косьцелецький оновив локацію на магдебурзькому праві. Парафію тут заснували 1531 року. Міські права Савин втратив 1870 року, а 1915-го його спалили війська, що відступали.
Савин був і єврейським містечком: 1921 року євреї становили майже половину мешканців. 1940 року німці влаштували тут табір примусової праці, а в червні 1942 року всіх євреїв Савина вивезли до табору смерті Собібор. Від громади лишився цвинтар XVIII століття.
Храм Длужевських
Нинішній костел звели в 1731–1740 роках коштом Барбари з Подовських Длужевської, дружини хелмського каштеляна, та її сина Станіслава. На початку 1750-х років його освятив хелмський єпископ Юзеф Евстахій Шембек. Будівля однонавова, на плані, близькому до прямокутника, бічні стіни підпирають масивні скісні контрфорси, до фасаду прибудований низький притвор, а двосхилий дах вінчає сигнатурка зі стрункою бароковою банею.
Усередині оздоблення пізньобарокове й рококове: вівтарі, амвон, купіль, орган, скульптура Христа, ангели й образи. Того ж часу, що й костел, — дзвіниця-брама в огорожі, а 1757 року поруч звели будинок для старих і вбогих, так званий шпиталь. Такі притулки при парафіях були звичними в Речі Посполитій.
Як дістатися
Савин лежить на дорозі № 812 Хелм — Влодава: від Хелма близько 15 км, від Влодави близько 40 км. Костел стоїть на вулиці Костельній. Дорогою з Хелма варто зупинитися біля костелу в Чулчицях, а далі на північ, біля Влодави, починаються озера й ліси, описані в статтях про Поліський національний парк і Шлях семи влодавських озер. Більше про край — у статті «Польське Полісся: що подивитися за Бугом». Храм парафіяльний, тож найпевніше потрапити всередину перед службою. Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт.
