7 травня в Житомирі на майдані Корольова відбудеться прощання з колишнім снайпером 95-ї бригади Валентином Ковальським.
Про його смерть 5 травня повідомив в соцмережі один із засновників фонду братів Кузьміних.
«Сумна новина! Сьогодні трагічно обірвалося життя військового 95ї бригади - Валентина Ковальського! Він відомий чи не на весь світ своїм прагненням до життя, коли в зоні АТО отримав надскладніше поранення і коли лікарі прогнозували йому всього місяць жити... Тоді, майже два роки тому, мільйони людей об'єднались в допомозі Валентину аби зробити в Ізраїлі ряд важких, але дієвих операцій. І всі ми тоді перемогли!... Нажаль, життя непередбачуване, а смерть невблаганна, загинув справжній ГЕРОЙ! Напевно, по розпорядженню долі, Валентин сьогодні помер...», - написав на своїй сторінці у фейсбук Сергій Кузьміних.
Про смерть побратима написав також колишній офіцер 95-ї бригади Валерій Логінов.
«Валентин Ковальский був контрактником у роті снайперів 95-ої бригади високомобільних військ. Молодим, сильним, здоровим і життєрадісним хлопцем. До війни відслужив термінову службу в армії, якраз в Донецьку, у військах МВС. Потім поступив на заочне навчання в Житомирський університет за фахом інженер-механік. Валентин прийняв участь в АТО з перших днів. Ніколи не скаржився. Ще на початку весни стояв на Арабатській стрілці під Геническом в Херсонській області. Там тоді було дуже "гаряче". Потім його перекинули під Слов'янськ.
На Карачунові він знаходився до самого падіння телевишки. У чистому полі, під постійним обстрілом. А потім був наказ і марш-кидок на кордон з агресором - в Шахтарський район під Саур-Могилу. Зараз немає сенсу розповідати про значення Саур-могили і ті жорстокі бої, що там йшли з російськими підрозділами.
Валентина Ковальского було поранено 27 липня 2014 року. Батьки не змогли зв'язатися з Валентином впродовж трьох діб, запідозрили недобре. Про те, що Валя поранений, їх повідомила мати товариша по службі. Снайперська куля калібром 7,62 міліметра (патрон СВД - снайперської рушниці Драгунова) увійшла до району стегна і, пробивши таз, прошила тіло наскрізь. Після чого, ударившись об металеву пластину бронежилета, рикошетом увійшла до черевної порожнини, пошкодивши кишечник.
На операційний стіл госпіталю в Харкові Валентин потрапив лише через дев'ять годин після поранення, вже з важким перитонітом. Потім були операції. Незліченна безліч операцій. Два роки боротьби за життя. Молодий, сильний організм вичерпав свій ресурс. Валентин помер 5 травня.
Похорони відбудуться 7 травня. У 11.00 відбудеться похоронна відправа Валентина за домашньою адресою (м. Житомир вулиця Монтана, 5, кв. 12), в 12.00 відбудеться винесення Валентина з будинку. У 12.20 почнеться прощання на площі Корольова біля пам'ятника С.П. Корольова. Потім траурна процесія попрямує на військове кладовище на Смолянці для поховання і віддання військових почестей солдатові – героєві», - написав Валерій Логінов.
Як повідомляв Житомир.info, Валентин Ковальський після поранення переніс вісім операцій у Києві, Львові та Харкові. Втім, українські лікарі виявилися неспроможними вилікувати юнака, а операція в ізраїльській коштувала 78,6 тис. доларів. В липні 2015 року за два дні люди зібрали більше половини суми, необхідної на лікування бійця, і Валентин поїхав в Ізраїль. У вересні 2015 року після лікування в Ізраїлі Валентин Ковальський повернувся до Житомира. В березні 2016 року фонд братів Кузьміних збирався відправляти бійця на реабілітацію в Чехію.
