Перейти до основного вмісту

Путівник

Адміністративні одиниці

Місця: 173

Село Будо-Вороб’ї: історія забутої церкви на Київщині
Ганна Сидорчук
Ганна Сидорчук

Будо-Вороб’ї: історія села та храму Казанської Ікони Божої Матері

Усього за кілька кілометрів на захід від межі Київської області, неподалік витоків річки Темнянки, у Малинській громаді розташоване маленьке село Будо-Вороб’ї. Його населення становить близько 200 осі...

319 переглядів · 4 лютого 2026
Моделів: Унікальна церква святого Лаврентія, збудована у 1782 році
Тетяна Гуменук
Тетяна Гуменук

Моделів — історичне село з унікальною церквою XVIII століття

Село Моделів розташоване на березі річки Драниця і входить до Потіївської сільської громади Житомирського району. До сучасного кордону Київської області звідси близько 30 км. Історично ці землі належа...

261 перегляд · 4 лютого 2026
Село Заріччя: історія та архітектурні пам'ятки передмістя Ружина
Іван Романчук
Іван Романчук

Село Заріччя: історія, церква та водяний млин

Село Заріччя, раніше відоме як Баламутівка, лежить на південній околиці селища Ружин Житомирської області. Від Ружина його відділяє річка Роставиця. Це досить велике село: за переписом 2001 року тут м...

260 переглядів · 4 лютого 2026
Історичні пам'ятки села Ліщин на Житомирщині: костел і палац
Василь Омельчук
Василь Омельчук

Ліщин на Житомирщині та його архітектурні скарби: костел і палац

Село Ліщин розташоване на річці Гуйва неподалік траси Житомир — Попільня і входить до Станишівської сільської громади Житомирського району. За переписом 2001 року тут мешкало 1265 осіб. Село має багат...

288 переглядів · 4 лютого 2026
Андрушівські Яроповичі: історія та архітектурні скарби села
Микола Боровець
Микола Боровець

Яроповичі — історичне село з унікальною архітектурною спадщиною Житомирщини

Село Яроповичі входить до Андрушівської міської громади Бердичівського району Житомирської області і лежить у верхів’ї річки Ірпінь, за 20 км на північний схід від Андрушівки та за 5 км від траси Жито...

4100 переглядів · 4 лютого 2026
Стовпів: незаслужено забута садиба на Житомирщині
Оксана Киричук
Оксана Киричук

Стовпів: історія села та забута панська садиба на Житомирщині

Село Стовпів входить до Чуднівської міської громади Житомирського району. За переписом 2001 року тут мешкала 791 особа. Перша письмова згадка про село датується 1512 роком. На північно-східній околиці...

238 переглядів · 4 лютого 2026
Церква у Старій Чорторії: відновлення та історичні факти
Людмила Хомич
Людмила Хомич

Стара Чорторія: історія, архітектура та Троїцька церква

Стара Чортория — село на березі річки Случ, що входить до Любарської селищної громади Житомирського району. За переписом 2001 року тут мешкало 1398 осіб. Історія поселення давня: уперше воно згадуєтьс...

372 перегляди · 4 лютого 2026
Село Голуб’ятин: історія та сучасні пам’ятки
Іван Романчук
Іван Романчук

Село Голуб’ятин: історія маєтку та збережені об’єкти минулого

Село Голуб’ятин лежить на правому березі річки Роставиця, за 15 км на південь від Попільні, і входить до Попільнянської селищної громади Житомирського району. Відоме воно з XVII століття, а в люстраці...

393 перегляди · 29 січня 2026
Село Семенівка: приховані перлини Бердичівщини
Людмила Хомич
Людмила Хомич

Село Семенівка біля Бердичева: земська школа та сліди панської садиби

Село Семенівка розташоване за кілька кілометрів на південний схід від Бердичева і є центром Семенівської сільської громади Бердичівського району. За переписом 2001 року тут мешкало 1036 осіб. Попри ск...

257 переглядів · 29 січня 2026
Село на Раставиці: історія Голубівки та її архітектурні пам'ятки
Марія Трохимчук
Марія Трохимчук

Село Голубівка: історія, архітектура та пам’ятки Житомирщини

Село Голубівка лежить на правому березі річки Роставиця, приблизно за 9 км на південний захід від Ружина, і входить до Ружинської селищної громади Бердичівського району. За переписом 2001 року тут меш...

3170 переглядів · 28 січня 2026
Село Паволоч: колишній центр хасидизму та військової історії України
Оксана Киричук
Оксана Киричук

Село Паволоч на Житомирщині: історія єврейського містечка та козацької фортеці

Село Паволоч входить до Попільнянської селищної громади Житомирського району і лежить на Роставиці, далеко від великих доріг. За переписом 2001 року тут мешкало 1437 осіб, хоча на початку ХХ століття ...

343 перегляди · 28 січня 2026
Прип’ять сьогодні: як виглядає покинуте місто-привид
Олексій Пашкевич
Олексій Пашкевич

Прип’ять сьогодні: як виглядає покинуте місто-привид

Прип’ять увійшла в історію як наймолодше місто СРСР і водночас як один із найвідоміших символів Чорнобильської катастрофи. Засноване у 1970 році для працівників Чорнобильської АЕС, місто за лічені год...

187 переглядів · 27 січня 2026

Адміністративні одиниці Полісся

Полісся охоплює території п'яти областей України — Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської. На цій території розташовані десятки міст, селищ і сіл, об'єднаних у територіальні громади та райони.

Адміністративний поділ Полісся змінювався протягом історії. Сучасна система складається з областей, районів і територіальних громад, а населені пункти мають власний адміністративний статус. Тому під час пошуку інформації про конкретне місце варто враховувати як сучасний адміністративний поділ, так і географічне поняття Полісся.

Райони Полісся

Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року райони стали більшими, а значну частину повноважень передали територіальним громадам.

До поліських територій належать, зокрема, Коростенський район у Житомирській області, Вараський район у Рівненській області, а також частини інших районів Житомирщини, Київщини, Рівненщини, Волині та Чернігівщини.

Коростенський район охоплює значну частину півночі Житомирської області. Його адміністративним центром є Коростень. До району входять території, пов'язані з такими містами та громадами, як Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та іншими населеними пунктами.

Вараський район розташований на півночі Рівненської області. Це один із найбільш виражених поліських районів України з великими лісовими масивами, болотами, річками та озерами. Адміністративний центр району — Вараш.

На сторінках цього розділу можна окремо переглядати інформацію про райони, які повністю або частково розташовані в межах Полісся.

Міста Полісся

Міста Полісся відрізняються за розміром, історією та значенням для своїх регіонів. Серед них є великі адміністративні та промислові центри, невеликі міста з давньою історією, а також населені пункти, які стали важливими туристичними напрямками.

На Житомирському Поліссі це, зокрема, Житомир, Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та Звягель. На Рівненщині до поліського регіону належать Вараш, Сарни та інші населені пункти. Свої міста Полісся мають також Волинська, Київська та Чернігівська області.

Окремі сторінки про міста допомагають знайти інформацію про їхню історію, визначні місця, природу, туристичні локації, водойми та інфраструктуру.

Громади Полісся

Сучасний адміністративний поділ передбачає важливу роль територіальних громад. Саме громади об'єднують міста, селища та села й відповідають за значну частину місцевого управління.

У межах поліських областей працюють десятки територіальних громад. Серед них — Коростенська, Малинська, Овруцька, Олевська та інші громади Житомирщини, Вараська та сусідні громади Рівненщини, а також громади Волині, Київщини й Чернігівщини.

Для кожної громади важливі власні природні ресурси, історичні пам'ятки, населені пункти та туристичні об'єкти. Саме тому в путівнику інформація про громади може бути корисною як місцевим жителям, так і мандрівникам.

Села Полісся

Села займають значну частину території Полісся. Багато з них розташовані серед лісів, біля річок, озер і боліт та мають цікаву історію.

Сільські населені пункти Полісся часто залишаються менш відомими туристам, хоча саме там можна знайти старі церкви, садиби, природні пам'ятки, водойми, грибні та ягідні місця.

У цьому розділі поступово збиратиметься інформація про села Полісся — їхню історію, розташування, адміністративну належність, цікаві місця та особливості.

П'ять областей Полісся

Наш путівник охоплює поліські території Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської областей.

Важливо враховувати, що географічне Полісся не має чіткої межі за адміністративними кордонами. Частина області може належати до Полісся, а частина — до інших природно-географічних районів. Тому в путівнику ми орієнтуємося саме на території, які географічно та історично пов'язані з Поліссям.

Тут можна буде знайти інформацію про райони Полісся, міста, територіальні громади та села, а також перейти до окремих сторінок населених пунктів. Такий поділ допоможе швидше зорієнтуватися на карті Полісся та знайти потрібне місце для подорожі, відпочинку, риболовлі, збору грибів або знайомства з історією регіону.