Село Голубівка, ймовірно засноване у 1605 році козаком або шляхтичем на прізвище Голуб, розташоване на березі річки Раставиці. Село відоме своїми родючими землями, які були надані засновнику князями Корецкими, що контролювали навколишні території 🌿.

📜 Історія села

У XIX столітті Голубівка перейшла під управління греків-поміщиків родини Мазаракі, які вже володіли маєтками у Краснополі та Райгородку. Село швидко стало важливим аграрним центром завдяки багатим ґрунтам і вигідному розташуванню на річці.


🏛 Архітектура та маєток Мазаракі

Мазаракі збудували власний маєток у Голубівці, від якого до наших днів збереглися:

  • парк 🌳

  • огорожа

Частина будівель збереглася, хоча цегляне оброблення ускладнює визначення їхнього віку — деякі споруди можуть бути радянськими, а деякі — справжніми залишками маєтку.

На території колишнього маєтку розташована школа. Будівля, ймовірно, була зведена у 1920-х роках, можливо, на базі садибного дому Мазаракі. Після радянської обробки цеглою вона отримала сучасний вигляд, але досі зберігає історичний дух 🏫.

Цегловий завод.

🏭 Цегловий завод

Ще однією архітектурною пам’яткою Голубівки є старий цегловий завод. Його велика піч нагадує артилерійський капонір, але насправді тут виготовляли цеглу.

За даними з місцевих джерел, виробництво цегли тривало до 2000-х років, але зараз завод занепав і перебуває в руїнах. Завод є важливою частиною промислової історії села та свідченням розвитку місцевої інфраструктури у минулому 🧱.


🌟 Чому варто відвідати Голубівку

  • Побачити залишки маєтку Мазаракі та старий парк

  • Оцінити архітектуру школи, яка може походити з садибного будинку

  • Відвідати старий цегловий завод, що є частиною історії промисловості

  • Прогулятися мальовничими берегами річки Раставиці 🌾


Село Голубівка — маленьке, але історично значуще поселення Житомирщини. Воно поєднує архітектурну спадщину, промислові пам’ятки та природну красу, залишаючись цікавим для істориків, туристів та місцевих мешканців ✨.

Фото Романа Маленкова.

Школа на території маєтку Мазаракі.