Сьогодні в селі Краснобірка Радомишльської громади відбулося прощання з молодшим лейтенантом Олександром Бісиком, який загинув 5 квітня 2023 року під час боїв за Бахмут. Тіло Захисника повернули додому лише 11 лютого 2026 року — майже через три роки після його загибелі.

Про це повідомляє пресслужба Радомишльської міської ради

Олександр Бісик народився 28 квітня 1986 року в Житомирі. Ще дитиною переїхав разом з батьками до села Краснобірка, де навчався в місцевій школі та закінчив її зі срібною медаллю у 2002 році.

Після школи вступив до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського на спеціальність інженера поліграфічних машин. По закінченні навчання у 2007 році працював за фахом на поліграфічному комбінаті «Аванпост». У 2012 році повернувся на Радомишльщину, де працював оператором на ПрАТ «ПБК «Радомишль», а згодом перейшов до логістичного центру ДП «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» в селі Тарасівка Київської області.

Служба в лавах ЗСУ

6 квітня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Олександр Бісик добровільно прийшов до ТЦК та СП і був мобілізований до Збройних Сил України.

Він пройшов військову підготовку у Великій Британії та Одеській області. Після закінчення офіцерських курсів отримав звання молодшого лейтенанта та був призначений командиром 2-го аеромобільного взводу 9-ї роти 3-го батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади.

5 квітня 2023 року молодший лейтенант Бісик загинув під час бойових дій поблизу Бахмута Донецької області. Родина отримала повідомлення, що він зник безвісти.

Повернення додому

Майже три роки мама, батько та сестра Олександра жили надією, що він живий і повернеться додому. 11 лютого 2026 року тіло Героя нарешті повернулося до рідної Краснобірки.

«Кажуть, Герої не вмирають. Але мені б хотілося, щоб ти просто був живим. Тепер ти — мій особистий ангел, чиї крила обпалені вогнем, але незламні. Дякую тобі за кожен світанок, який я бачу завдяки твоєму останньому подиху. І вибач… Вибач, що не змогла втримати тебе… вибач, що так довго тебе шукала», — сказала на прощанні сестра Героя Поліна.

Під час церемонії прощання військовий комісар вручив батькам загиблого — Ользі Іванівні та Олександру Івановичу — прапор України, а побратим передав «Скриню пошани».

Олександр Бісик залишиться в пам'яті рідних, друзів та жителів Радомишльської громади як приклад мужності, честі та відданості Україні.

Вічна пам'ять Герою.