Словечансько-Овруцький кряж, або просто Овруцький кряж, — височина на півночі Житомирщини, у Коростенському районі. Посеред рівного Полісся, де звичні болота й соснові бори, раптом здіймаються пагорби з глибокими ярами, скелями кварциту й дубовими лісами. Назву кряж отримав від села Словечне на заході та міста Овруч на сході.
Залишок давніх гір
Кряж тягнеться майже на 60 км із заходу на схід, від села Червонка до Овруча й далі за місто. Завширшки він від 5 до 14–20 км і піднімається над Поліською низовиною в середньому на 50–80 м. Найвищі точки, 300–310 м над рівнем моря, лежать у західній частині, а найвища — 321,4 м — на південь від села Городець.
Це залишок стародавніх гірських пасм. Кряж складають пісковики, рожеві й червоні кварцити віком 1,3–1,5 мільярда років і пірофілітові сланці. Геологи пов'язують його з горстом — піднятим блоком у північно-західній частині Українського щита, який тектонічні рухи розбили на окремі брили. Південні схили кряжа круті, північні пологіші, а поверхню розтинають яри завглибшки до 20–25 м. Досліджував кряж і відомий знавець Полісся академік Павло Тутковський зі своїми учнями.
Камінь для Софії Київської
Овруцький рожевий шифер — пірофілітовий сланець — славився ще за Київської Русі. Камінь із кряжа використали при будівництві Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві, а також у Переяславі, Вишгороді й самому Овручі. Пірофілітові сланці видобувають тут і тепер. На кряжі багато пам'яток археології, а в його межах лежить пам'ятка природи загальнодержавного значення — урочище Корніїв.
Ліси, річки й реліктові рослини
Кряж — унікальне для Полісся місце за рослинністю. На його схилах ростуть широколистяні й хвойні ліси, а серед них — реліктові види: дуб скельний, сосна Фоміна, рододендрон жовтий. На північ від кряжа починаються поліські болота, що тягнуться на 30 км уздовж річки Словечна.
Із кряжа беруть початок річки Норинь, Жолонь, Словечна, Ясенець, Грезля та їхні малі притоки. Поки течуть пагорбами, вони швидкі, а за межами кряжа сповільнюються, долини розширюються й заболочуються. Схили потерпають від ерозії: вода щороку змиває родючий шар із кількох десятків гектарів орних земель.
Коли їхати
Найкраще — пізньої весни, коли цвіте рододендрон і зеленіють дубові ліси, або восени, коли яри й схили стають різнобарвними. Улітку в лісах кряжа збирають чорниці. Для прогулянок по ярах потрібне зручне взуття: стежки круті, після дощу слизькі.
Як дістатися
Найзручніше починати з Овруча: місто стоїть на східному краю кряжа, сюди ходять поїзди й автобуси з Коростеня та Києва. Звідти автівкою можна проїхати на захід, до Словечного, Городця й Листвина. Більше про довколишні місця — у статтях про Коростенський район і Житомирське Полісся.
