У центрі Овруча, на Соборній площі (колишня площа Перемоги), стоїть пам’ятник танкістам: танк Т-34-85 на гранітному постаменті й дві гармати обабіч нього. Більша з них, ліворуч від танка, якщо стати перед меморіальною дошкою, — 100-мм польова гармата БС-3 зразка 1944 року. Праворуч — легша 76-мм дивізійна гармата ЗіС-3.

Пам’ятник танкістам на Соборній площі в Овручі: танк Т-34-85 на гранітному постаменті, ліворуч гармата БС-3, праворуч ЗіС-3
Пам’ятник танкістам на Соборній площі: ліворуч БС-3, у центрі Т-34-85, праворуч ЗіС-3. Фото: Світлана Мінич, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Як відрізнити БС-3 від інших гармат

У деяких довідниках про меморіали овруцьку гармату називають Д-44, але на площі стоїть саме БС-3. Найпростіша прикмета — колеса: у БС-3 вони спарені, по два з кожного боку, тоді як у Д-44 й ЗіС-3 — по одному. Ствол у БС-3 помітно довший за стволи сусідніх гармат і закінчується масивним двокамерним дульним гальмом. Щит пласкої форми, з коробом прицілу збоку. Ту саму гармату як БС-3 позначено й на відкритій карті OpenStreetMap.

ЗіС-3 по інший бік танка втричі легша і коротша. Це одна з наймасовіших радянських гармат Другої світової війни, тож її легко побачити в багатьох містах. БС-3 на постаментах трапляється рідше.

Що це за гармата

БС-3 створили наприкінці війни в конструкторському бюро Василя Грабіна, на озброєння її прийняли 1944 року. Гармата мала боротися з важкими німецькими танками й самохідками, але придатна була й для стрільби по укріпленнях та на велику відстань — понад 20 кілометрів. Важила вона близько 3,6 тонни, тому її буксирували тягачами або вантажівками.

На фронт БС-3 потрапила вже на завершальному етапі війни й випускалася недовго, зате після 1945 року ще десятиліттями лишалася на озброєнні радянської армії та інших країн. Тому гармати, що стоять сьогодні на постаментах, часто зроблені вже після війни, і бойовий шлях саме овруцького екземпляра невідомий: те, що це БС-3, не означає, що вона воювала за місто.

Пам’ятник танкістам

Центр композиції — танк Т-34-85 на високому постаменті, облицьованому червоним гранітом. За написом на меморіальній дошці, пам’ятник установили на згадку про подвиги у Другій світовій війні танкістів — Героїв Радянського Союзу Є. Г. Пушкіна, В. П. Хазова, М. Л. Яценка та З. З. Алімова. Гармати стоять на невисоких білих тумбах по обидва боки від постаменту, площа навколо вимощена бруківкою й обсаджена деревами.

Овруч у роки війни

Німецькі війська зайняли Овруч 22 серпня 1941 року. Навколишні ліси стали базою для партизанських загонів, а в самому місті діяло підпілля. Звільнили Овруч 17 листопада 1943 року; у цих боях брали участь партизани з’єднання Олександра Сабурова. Про війну в місті нагадують і інші пам’ятки — братські могили, меморіальні знаки й пам’ятник воїнам-автомобілістам із легендарною «полуторкою».

Де шукати

Пам’ятник стоїть на Соборній площі, на перехресті вулиць Шевченка й Героїв Майдану, у самому центрі міста. Це відкрита локація, оглянути техніку можна будь-коли й безкоштовно. Від залізничного вокзалу й автостанції сюди можна дійти пішки.

Поруч