Село Ставки, яке з 1924 по 2016 рік носило ім'я Леніно, викликає цікавість. Чи могли мешканці села, які з 15 років незалежності не змінили назву, відчувати себе ленінянами? Чому ця неприваблива назва так довго залишалася?

Історичний огляд Ставків (Вікіпедія).

Перша письмова згадка про село датується 1415 роком, коли частина території потрапила до списку маєтків Києво-Печерського монастиря.

Мешканці Ставків брали участь у повстаннях, зокрема під проводом Семена Палія (1702—1704), у гайдамацьких загонах Теслі, Мочули та Письменного в 1750 році, а також у Коліївщині 1768 року, коли загін Івана Бондаренка захопив Радомисль і навколишні села.

Палац Дуніна-Вонсовича.

У 1783 році населення Ставків становило 200 осіб, які проживали в 60 будинках. У той час село належало графу Дуніну-Вонсовичу та старості Джержковському, який придбав його у Гавриіла Проспури, підчашого Київського. Серед найбагатших поміщиків виділявся Бронислав Гасфорт, майор, який володів 621 десятиною землі та 97 селянами. На 1864 рік у селі проживало 916 православних, 35 римо-католиків та 43 євреї.

У Ставках існували два давні замковища: одне в селі, інше — в полі, обидва на той час були майже зруйновані.

У центрі села стояла дерев'яна церква, збудована в 1740 році на місці старішої, що була віднесена до 5-класу. До церкви була приписана стара дерев'яна каплиця, розташована над колодязем, за півверсти від села, куди щороку 1 серпня відбувалася хресна хода. Також тут була римо-католицька кам'яна каплиця, збудована близько 1795 року, де проводилися латинські богослужіння.

У 1924 році село Ставки об'єднали з селом Минине, і воно отримало нову назву — Леніне.

В Ставках зберігся палац графа Станіслава Дуніна-Вонсовича, зведений у XVIII столітті, де на початку XX століття діяла агрошкола. (Текст із Вікіпедії)

У 1903 році вчителька Ольга Петрівна Вангенгейм, родом з Голландії, збудувала в селі дерев'яну двоповерхову школу, яка функціонує й досі.

Палац Дуніна-Вонсовича.

Ставчанський палац, зведений у 1792 році, став свідком численних історичних подій. Особливу увагу привертає постать графа Станіслава Дуніна-Вонсовича, власника маєтку в першій половині XIX століття.

Станіслав Дунін-Вонсович (1785-1864) – граф герба “Лебідь” (Lebedz), полковник французької армії, бригадний генерал Війська Польського. 4 липня 1812 року він був прикомандирований до Головної квартири імператора Наполеона I як перекладач і брав участь у “другій Польській війні” (Російському поході). З 5 по 18 грудня 1812 року супроводжував імператора під час переїзду до Парижа.

Бурхлива та героїчна біографія цього польського аристократа, народженого в Україні, та таємниця його місії при імператорі Наполеоні відкриває можливості для проведення в Ставках культурних та військово-історичних заходів, які підкреслюють спільність історії українців, поляків та французів.

Зараз завдяки зусиллям колекціонера та мецената О. Шереметьєва палацово-парковий комплекс реконструюється під “Мистецький маєток “Ставки”, що вже став місцем проведення щорічного обласного фестивалю патріотичної пісні “Червона калина” та інших культурних заходів. (Текст із сайту Радомишльська громада)

Додаткову інформацію про маєток у Ставках та його власників можна знайти на сайті “Радомишль. Місто з глибини віків”.