Дерев'яна церква святого Антонія Печерського і святої мучениці Параскеви стоїть у маленькому селі Голя в гміні Старий Брус, між Влодавою та Сосновицею. Поруч — старий православний цвинтар із каплицею й скансен народної культури Холмщини й Підляшшя, тож це одне з найкращих місць Польського Полісся, щоб побачити дерев'яне село разом зі святинею. Історія храму рідкісна навіть для цього краю: за чотири століття він був православним, унійним, знову православним, неоунійним і нарешті православним.
Від унії до 1875 року
Православну парафію в Голі згадують 1588 року. Унію вона, ймовірно, прийняла одразу після 1596-го: церква, яку 1610 року фундував Флоріан Ржевуський, уже була унійною. Той храм згорів, і 1702 року на його місці звели новий; 1814-го біля нього поставили дзвіницю. У 1846–1847 роках за проєктом повітового архітектора збудували ще одну церкву, зберігши притвор старішої. Саме тому на табличках і в реєстрі пам'яток будівлю часто датують 1702 роком, хоча нинішній зруб — середини XIX століття.
1875 року, після ліквідації унійної Холмської єпархії, парафію примусово перевели в православ'я, а храм перебудували й додали новий притвор. Не всі вірні з цим змирилися: Голю дослідники називають серед небагатьох місць колишньої російської частини Польщі, де греко-католики дожили до відродження Польщі.
Перша неоунійна парафія
1915 року православні мешканці виїхали в біженство, а коли повернулися, церкву їм не віддали. 10 серпня 1924 року єпископ Седльця Генрик Пшездзецький заснував тут першу на Люблінщині неоунійну парафію, а храм отримав нове посвячення святій Параскеві. На зламі 1929–1930 років це була найбільша неоунійна парафія регіону — 1879 вірних. Служили по черзі священник, що перейшов із православ'я, та єзуїти; обряд лишався майже таким, як у православних, лише з молитвою за папу.
Під час Другої світової війни храм знову став православним, 1941-го постраждав від пожежі й був відновлений самими вірними. Після вивезень 1947 року церкву кілька років відчиняли лише на Великдень, а 1953-го її повернули до служби як філію парафії в Гороститі. У 2010–2014 роках храм ґрунтовно відремонтували: нові фундаменти, обшивка, дах, підлога й вікна. Служби тут двічі на місяць, а наприкінці липня літургією відкривається Ярмарок Голенський.
Що всередині
Церква зрубна, обшита дошками, на прямокутному плані, з ризницею, скарбницею й притвором; із трьох маленьких бань уціліла одна. Іконостас — другої половини XIX століття. Старіші за нього процесійна ікона 1762 року, унійний образ Непорочного зачаття Богородиці в оточенні дванадцяти марійних сцен, образ святої Параскеви 1774 року, копія Ченстоховської ікони XVIII століття та сильно пошкоджена марійна ікона XV століття. Зберігаються також барокова монстранція й унійні богослужбові книги 1639 і 1780 років.
Скансен поруч із церквою
Скансен матеріальної культури Холмщини й Підляшшя заснували 1985 року, і досі його доглядає громадське товариство прихильників. Головна будівля — хата заможного селянина, перенесена з Вирик, зрубна, під двосхилим солом'яним дахом. Довкола — вітряк-козлак початку XX століття, клуня, капличка й старі вулики. Буря в липні 2020 року зламала крила вітряка й пошкодила дахи, і товариство збирало гроші на ремонт. Щороку в останню неділю липня тут проходить Ярмарок Голенський з народними майстрами, на який останніми роками з'їжджалося до 10 тисяч людей.
Як дістатися
Голя лежить приблизно за 25 км на захід від Влодави; найзручніше дістатися автомобілем або велосипедом, громадський транспорт сюди ходить рідко. За кілька кілометрів — церква в Гороститі і цвинтарна церква в Каплоносах, а трохи далі на захід — Сосновиця та озера, про які йдеться в статтях Поліські села довкола Уршуліна і Польське Полісся. Церкву відкривають для відвідувачів, найлегше потрапити всередину під час служби чи ярмарку. Для громадян України це Польща: потрібен закордонний паспорт.
