Вежа в Белавіні (Wieża w Bieławinie) — рештки кам’яної вежі XIII–XIV століть на північній околиці Хелма, у заплаві річки Угерки. Від споруди лишився тільки законсервований фундамент, але це одна з найдавніших мурованих пам’яток Холмщини, пов’язана з добою Данила Галицького та його нащадків. Разом із вежею в Столп’ї її вважають частиною укріплень довкола княжого Холма, центром яких була Висока Гірка.
Стовп над заплавою
Вежа стояла в природно захищеному місці — на овальному горбі серед давніх стариць і розливів Угерки та її приток Гарки й Слишівки. Тепер довкола луки. Місцеві мешканці називали споруду «стовпом» (польською słup або stołp), а місцевість довкола — Заслуп’я. Чотирикутна вежа мала 12,4 на 11,8 метра ззовні й була складена з ламаного вапняку на вапняному розчині. Неподалік колись било джерело, яке 1646 року згадав майбутній уніатський єпископ Яків Суша; після меліорації воно висохло.
П’ять ярусів
За даними археологів, у другій половині XIII і в XIV столітті вежа була водночас житлом, представницькою резиденцією та укріпленням. На глухому першому ярусі містилися кухня й комора з невеликим льохом, обшитим деревом, — на його дні знайшли залізний ключ. Другий і третій поверхи з дерев’яними перекриттями були житловими. Четвертий був парадним: підлога з полив’яних плиток, тиньковані, можливо, розписані стіни, різьблені обрамлення вікон і дверей, хрестово-реберне склепіння з полив’яної цегли й зеленого каменю-глауконіту, а ззовні — дерев’яна галерея. На п’ятому ярусі чатувала сторожа.
Довкола вежі, на площі близько 20 гектарів, археологи знайшли поселення, яке існувало ще задовго до неї, з VI до XIV століття; на межі XIII–XIV століть воно мало риси протоміста. Решток валу так і не виявили. Хто збудував вежу, точно невідомо. Одні дослідники пов’язують її з літописною згадкою під 1259 роком про вежі, які Данило ставив довкола Холма, інші припускають, що її звів онук Данила Юрій Львович ще за життя батька, князя Лева.
Руйнування й перекази
Вежу, імовірно, зруйнували в другій половині XIV століття під час польсько-литовської боротьби за Волинь і Холмщину. У середині XIX століття її руїни намалював Адам Лерюе для «Люблінського альбому», а до Другої світової війни ще стояла майже вся північна стіна. 1 квітня 1944 року німецькі війська її зруйнували. У 1990-х роках руїни законсервували, надмурувавши їх уцілілим камінням. Давні перекази, записані Сушею, вважали обидві вежі, у Белавіні та Столп’ї, поганськими святинями, а етнограф Станіслав Церха 1912 року записав, що в Столп’ї вшановували «Лелюм-Полелюм», а в Белавіні — «Свистум-Посвистум».
Як дістатися
Вежа — на північному краю Хелма, у районі Белавін, приблизно за 3 км на північ від Високої Гірки. Під’їзної дороги до самих руїн немає, а луки довкола вологі, тож останню частину шляху доводиться йти пішки, і після дощів там мокро. Хелм лежить на трасі № 12 Люблін — Дорогуськ: від Любліна близько 70 км, від пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин на кордоні з Волинню близько 25 км. У місті варто подивитися Високу Гірку і собор Різдва Богородиці, а за кілька кілометрів на південний захід від Хелма — вежу в Столп’ї, найближчу «родичку» белавінської. Для громадян України потрібен закордонний паспорт.
