Це був один з основних месежів міського голови під час акції людей з обмеженими можливостями.
Поштовхом для її проведення стало виїзне засідання комітету з питань доступності людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, організоване заступником міського голови Лесею Сніцаренко та начальником міського УПСЗН Сергієм Недогарком разом з Олександром Проніним. Члени комітету протестували центральні вулиці міста та деякі об’єкти інфраструктури на доступність. Але чомусь забули зовсім про громадський транспорт та приміщення Малинської адміністрації. На офіційній сторінці Малинської міської ради можна прочитати наступне: "Адже якщо питати поради стосовно покращення доступності міста, то у тих, хто щоденно долає подібні бар’єри, непомітні оку здорової людини".
«Це типу стьоб?», — запитують у коментарях жителі Малина. Стьоб це чи не стьоб, нам не відомо. Ймовірніше, як заявив один із представників громадської ради Віктор Антоненко, що це банальний піар. Пан Антоненко сам відноситься до людей з обмеженими можливостями. Зокрема, він і був ініціатором підняття питання про пересування колясочників у громадському транспорті, відзнявши відповідний відеоматеріал та направивши офіційного листа на ім’я міського голови.
Так і не дочекавшись ніякої відповіді і реакції мера, крім показушної акції, вирішив завітати разом з іншими активістами до міського голови в гості й особисто перевірити, як легко потрапити на прийом до мера.
Як виявилося, справа ця не легка. І самотужки потрапити до адмінприміщення пану Віктору вдалося завдяки заняттю спортом. Його ж колега без допомоги не зміг заїхати на пандус.
Розмістившись з плакатами люди почали чекати. Олексій Шостак не забарився. Зайшов і одразу, як в народі кажуть, взяв «бика за роги».
«Шо не так?», — спитав Олексій Шостак
«Як потрапити до маршрутки?» — запитали учасники акції.
І тут мер видає: «Це питання до перевізника».
Геніально тільки вслухайтесь у ці слова «питання до перевізника»… Хочеться запитати, чи хіба ж ви з депутатами погоджували питання перевезення в місті? Чи, можливо, ви не однопартійці? Але мер швиденько переводить тему, повідомивши, що йому сказали, що в Малині є три маршрутки до послуг інвалідів. А далі все по плану: «Я не я і хата не моя», «будівля не моя, а державна», «я хочу зробити ремонт, а мені ніхто не дає». І взагалі: «1127 років від дати створення міста ніхто нічого не робив для інвалідів. Ми понижуємо бордюри, обладнуємо пандуси», — розповідає мер. Тут з міським головою не можна не погодитися і не підтримати. Соромно стає за попередників, що в ІХ-Х ст. так погано дбали про своїх земляків з обмеженими можливостями. А якщо, для прикладу, взяти неолітичні племена, що проживали на території Малина, то вони взагалі могли їсти подібних собі людей чи залишати їх на поталу диким звірам.
Дійсно, шкода Олексія Шостака: він перша людина, яка за 1127 років щось робить для цього міста, а різноманітні горе-активісти заважають робити місто квітучим.
Дебати затягнулися на добрих півгодини. На допомогу меру прийшли депутати Володимир Гавриленко та винуватець всього дійства Олександр Столяр, який ішов на сесію, а потрапив на іншу «виставу». Олександр Васильович теж не поліз за словом в кишеню, і почав з того, що відчитав свого колегу депутата Олександра Задорожнього, звинувативши того в організації акції. Далі переключився до діалогу з Антоненком, обіцяючи придбати тому інвалідного візка за власний кошт.
Але, як говориться: «Не буває лиха без добра». Депутат і за сумісництвом первізник пообіцяв, що буде відправляти за кожним з візочників персонального автобуса. Міський голова в свою чергу пообіцяв закупити за рахунок міського бюджету інвалідні візки сучаного типу. Чекаємо…
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
