Малинський осередок ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» поділився щемливою історією місцевої жительки Надії Мурги, яка стала учасницею особливого фотопроєкту «Я жива!». Це проєкт про жінок, чиє життя війна розділила на «до» і «після», але які попри невимовний біль знаходять сили підтримувати інших і вчаться жити далі.

Про долю учасниці розповіли на сторінці Малинського осередку ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України».

Шлях пошуків, очікування та гіркого повернення

Для Надії Мурги звичне життя зупинилося 23 листопада 2024 року — саме тоді її чоловік, Василь Мурга, зник безвісти під час виконання бойового завдання. Попереду на жінку чекали шок, сльози та болісна невідомість.

Читайте також: Тріумф малинських «Метеликів»: збірна з пілонного спорту виборола п'ять медалей на Чемпіонаті України

Проте замість того, щоб замкнутися у власному горі, Надія обрала шлях боротьби: брала участь в акціях, писала звернення, шукала будь-які зачіпки та підтримувала такі ж родини, які чекали на звістку з фронту. Зрештою вона дочекалася повернення коханого — не такого, про яке мріяла, але Василь повернувся додому на щиті.

Про що розповідає фотопроєкт «Я жива!»

Сьогодні Надія продовжує залишатися опорою для сімей, які досі живуть у невідомості та чекають на повернення своїх рідних. Водночас вона заново вчиться жити для себе: бути не лише сильною і вирішувати проблеми, а й дозволяти собі усміхатися, мріяти та знову відчувати себе жінкою.

Саме цій внутрішній трансформації присвячений фотопроєкт «Я жива!». На світлинах глядачі бачать не сльози чи відчай, а красу, жіночність і щирі усмішки. Організатори наголошують: це не означає, що біль минув — він назавжди залишається глибоко в серці кожної жінки, але вони мають право жити далі й дозволяти собі світлі емоції.

У малинському осередку подякували Надії Мурзі за відвертість, силу духу та небайдужість до долі інших родин захисників.