«Страшні рахунки»: платити чи жити на вулиці?
Настав складний період, коли люди отримують у квитанціях за комунальні послуги космічні цифри. Через високі тарифи на газ опалювальний сезон неабияк спустошує гаманці. Люди, які живуть за межею бідності, не в змозі заплатити за «комуналку» і через це ризикують залишитися без даху над головою. Так звані програми конфіскації майна за комунальні борги, на жаль, ніхто не скасовував.
Сьогодні в суспільстві ширяться чутки про вилучення житла за борги, які виникли внаслідок несплати рахунків за комунальні послуги. Можливість лишитися без даху над головою перейшла в реальну площину, адже для багатьох людей заплатити за газ, тепло, світло, воду – це розкіш.
Падіння економічних показників протягом останніх двох років серйозно вплинуло на добробут переважної більшості мешканців Житомира. До кількаразового знецінення національної валюти, підвищення цін на харчові продукти, транспортні послуги, інфляції, нестабільної роботи банківської системи додалося ще й значне підвищення тарифів на комунальні послуги. Причиною цього стала безвідповідальна багаторічна «політика компромісів» між можновладцями та населенням, у результаті чого зберігалася низька ціна на енергоресурси. Це дозволяло громадянам платити не надто високу ціну за «комуналку», а політикам та олігархам – незаконно збагачуватися.
На людей ще чекають «покращення», сутність яких очевидна: право відбирати в людей єдине житло за комунальні борги у розмірі від 29 тис. грн (примусове виселення на вулицю); право на стягнення боргів передається приватним виконавцям, які будуть вкрай зацікавлені забирати в людей житло, адже вони отримають непоганий відсоток від його продажу.
«Якщо людина заборгувала значну суму за “комуналку”, то підприємство, котре обслуговує споживача, та перед яким є борг, має повне право подати на боржника до суду для стягнення заборгованості, – розповідає юрист Марина Василець. – Відповідно до рішення суду, в межах виконавчого провадження державні виконавці мають право арештовувати майно з подальшим його продажем. Людина, яка ризикує втратити власне житло, має багато часу, аби врегулювати це питання. Продаж нерухомого майна відбувається у виняткових випадках».
Парадокс в тому, що норма про продаж квартир за борги «б’є», в першу чергу, по малозабезпечених сім’ях, які ніяким іншим цінним майном не володіють. При цьому закон дозволяє фактично викидати боржників на вулицю. По суті, родини, які накопичили великі борги, сьогодні знаходяться під повною владою місцевих чиновників, «жеків» та постачальників комунальних послуг.
Але це тарифне свавілля настільки заплутане в юридичних нюансах, що люди не зможуть впоратися з цим.
Житомирянка Тетяна теж стикнулася з цією проблемою і відчула на собі, як це – стати боржником комунальних підприємств. За словами жінки, кожного року її сім’я стає заручником «комуналки»:
«У нас немає можливості платити такі величезні суми. Був вибір: заплатити комунальні послуги чи померти з голоду. Безробіття вдарило по нашому комфорту. Ми заборгували суму, яку не в змозі були заплатити. “Жек” нам пояснив, що відсутність прибутків – не привід для зупинення виконавчої процедури. Ще сумніше, що борги зростають автоматично, адже відмовитися від надання послуг з утримання багатоповерхівок, газо- і теплопостачання практично неможливо», – пояснила жінка.
У житлово-комунальних господарствах Житомира кажуть, що серед боржників є не лише звичайні мешканці, а й фірми, які досить непогано «стоять на ногах». «Люди свідомо не платять», – запевнюють вони.
Квартплата за ціною будинку
Людей постійно залякують можливістю виселення з квартири з подальшим її продажем на аукціоні. Така інформація, звичайно, викликає масове обурення, адже багато хто не може погасити борги через низьку зарплату. Ба більше, чимало громадян втратили роботу через економічну кризу, а знайти нову, з нормальними зарплатами, – важко.
Середня «платіжка» сім’ї з 3-4 людей складає 1-1,5 тисячі гривень. Але нерідко ця сума набагато вища. Сплатити сповна всю «комуналку», коли середній прибуток сім’ї – близько 4-5 тисяч, та ще й коли є неповнолітні діти, вкрай складно. То ж не дивно, що заборгованість у Житомирі останнім часом суттєво зросла.
У Головному управлінні статистики в Житомирській області повідомили: упродовж січня-вересня 2016 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 793 млн грн (130,1% нарахованих за цей період сум). Крім того, з початку року населенням сплачено за електроенергію 309,1 млн грн, у т.ч. у вересні – 40,5 млн грн. Заборгованість оплати електроенергії на кінець вересня 2016 року становила 48,2 млн грн.
«На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №976 “Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги” у січні-вересні 2016 р. з населенням було укладено 138 договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 380,4 тис. грн. Сума внесених платежів з урахуванням довгострокових договорів становила за цей період 416,9 тис. грн», – зазначила начальник Головного управління статистики в Житомирській області Галина Пашинська.
«Втратити квартиру через комунальні борги в Житомирі – нереально. Це складна процедура. Суми боргів, як правило, незначні, і ніхто не хотів возитися з дуже складною процедурою реалізації квартир з аукціону. Зручніше списувати з пенсій, зарплат борги через виконавчу службу», – запевняють в управлінні житлового господарства Житомирської міської ради.
Платити за повітря
Є ще одна причина несплати комунальних послуг – їхня низька якість. Дуже часто житомиряни скаржаться, що більшість «жеків» нічого не робить і «малюють» цифри у квитанціях, адже в будинках холодно, ніде не прибирається, а платити треба. Тому цілком логічно, що мешканці принципово не хочуть платити за послуги, які їм не надають. Процедура подання скарги – довга і складна. Як правило, навіть це не дає реального результату.
Цікаво, що боржники навіть не завжди знають про те, що «жек» подав на них до суду. Про це їм стає відомо вже тоді, коли до них додому приходять судові виконавці з відповідним рішенням. Тобто у людини навіть немає можливості оскаржити рішення чи знайти шляхи погашення боргу.
Як нам пояснили у відділі Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції, стягнення накладається, передусім, на кошти, зокрема й банківські вклади, але лише в розмірі, що не перевищує загальної суми боргу, виконавчого збору, витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій. Якщо грошей не знайдуть, найперше звернуть увагу на майно (квартира, авто, земля тощо). Боржник має право вказати судовим виконавцям, що саме з його арештованого майна можна продати за борги у першу чергу. Якщо боржник працює, то з зарплати (пенсії, стипендії тощо) виконавча служба стягуватиме двадцять відсотків на погашення заборгованості.
Залишитися на вулиці – неприємна перспектива. Втім, поки що єдиний реальний шанс і для влади, і для громадян пережити наступний опалювальний сезон без соціальних потрясінь – домовлятися оплачувати частинами. І хоча ноу-хау з кредитами на комунальні платежі на перший погляд здається безглуздим, все ж – це бодай якийсь вихід зі складної ситуації. А оформлення розстрочки дасть можливість уникнути штрафних санкцій, примусового стягнення боргу, оплати судових витрат, арешту майна, обмеження виїзду з України та кримінальної відповідальності.
Юлія Довбня
https://zt.20minut.ua/
