Чим живе наразі місто, в якому стався перший фатальний випадок захворювання на коронавірус? Про це пропонуємо зізнатися з репортажу журналістки Ірини Чериці, опублікованого на сайті інформагентства "Укрінформ".
Чи виявилася Житомирщина готовою до протидії коронавірусу? Влада декларує, що так, поліція області перейшла на посилений режим роботи, всюди запровадили карантин та низку обмежувальних заходів, але сумний досвід Радомишля вказує на прогалини у боротьбі з пандемією.
З упевненістю можна сказати, що Радомишль – це не Нові Санжари і не Чернівці з пікетами й погрозами тим, хто самоізолювався вдома, аби вберегти себе і оточення від загрози коронавірусу. Родина померлої від небезпечної хвороби на 2 тижні закрилася у приватному будинку й містяни поставилися до цього спокійно.
Звісно, до коронавірусу на Житомирщині готувалися, але вочевидь ніхто не чекав, що так швидко область стане другою в Україні, де його зафіксують, а згодом і першою в державі з летальним випадком через недугу.
Вдень 12 березня голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко у супроводі журналістів ще інспектував хід ремонтних робіт на двох міжнародних трасах, але лічені години внесли корективи у розмірений ритм життя області. Сигнал тривоги журналісти зрозуміли тоді, коли того ж дня в ОДА на 19.30 скликали терміновий брифінг. Поки ми туди бігли, Міністерство охорони здоров’я вже повідомило про зафіксований коронавірус у Радомишлі.
ПЕРША ДОБА З КОРОНАВІРУСОМ МИНУЛА, ЯК НІЧНЕ ЖАХІТТЯ
За добу в облдержадміністрації провели три брифінги для ЗМІ, а це абсолютний рекорд нинішнього керівництва області, яке не так часто збирає журналістів. З облич усіх спікерів, які виходили до преси, було помітно, що вони знервовані, виснажені, розгублені, а телефони деяких чиновників заряджалися від електромережі прямісінько в холі, де тривав брифінг.
Те, що пережила того дня в Радомишлі не лише Житомирська область, а й уся Україна, можна порівняти зі страшним сном.
Про померлу 71-річну пенсіонерку відомо, що вона 1 березня повернулася з Польщі до Львова, а потім приїхала у Радомишль. Перші симптоми хвороби у неї з’явилися 3 березня, але до медиків жінка звернулася лише 12 березня і її одразу госпіталізували до інфекційного відділення Радомишльської райлікарні. При цьому, 8 березня пенсіонерка відвідувала богослужіння у місцевому храмі. Під ранок 13 березня стан хворої погіршився. Жінку підключили до апарата штучної вентиляції легень, до Радомишля відправили лікарів із Житомира, ситуація покращилася, але близько 15.00 того ж дня вона померла.
За цю добу в Радомишлі запровадили надзвичайну ситуацію, влада ухвалила рішення про призупинення руху в місті громадського транспорту та роботи ринків; храм і автовокзал, де перебувала хвора, продезінфікували, а згодом припинили автобусне сполучення райцентру з Житомиром і Києвом.
14 березня жінку поховали без присутності рідних і знайомих. Родина нині перебуває на самоізоляції, медики встановили осіб, які з нею контактували, а тим часом до лікарні зі скаргами на здоров’я почали звертатися парафіяни храму, який вона відвідувала.
Натомість голова ДСНС Микола Чечоткін повідомив, що у жителя Києва, який контактував із радомишлянкою, коронавірусу не виявили. Утім оптимізму мало, адже невідомо, який стан усіх інших, хто мав із нею справу.
З’ясувати реальну ситуацію в Радомишлі спонукав коментар користувачки Facebook, який вона залишила під одним із дописів вранці 13 березня. Ось що написала жінка: «Знайомі з Радомишля пишуть: у місті надзвичайний стан і починається паніка. Люди, як завжди, на базарі скупили все – гречку, сіль, олію і т.д. Аптеки переповнені. Ввели карантин, щоб сиділи вдома, а вони всі попхалися на закупи... Ну що тут скажеш?».
Одразу кидається в очі те, що дописувачка перебільшила про надзвичайний стан, а цим, між іншим, багато хто грішить у заголовках новин. У місті – надзвичайна ситуація, яку не треба плутати із надзвичайним станом, запровадженим на державному рівні через коронавірус в Італії, Естонії, Іспанії, Болгарії, США.
Оскільки МОЗ рекомендує роботодавцям відпускати працівників на дистанційну роботу через загрозу розповсюдження коронавірусу, то кореспондент Укрінформу, готуючи матеріал, протестувала – як це працювати вдома, коли під рукою є соцмережі, швидкий інтернет і телефон. У Радомишль їхати не довелося, бо всю інформацію і фото легко зібрати під час перегляду груп жителів Радомишля у Facebook та телефонних розмов із ними.
СОЛІ, БОРОШНА ТА МАКАРОНІВ У МАГАЗИНАХ УДОСТАЛЬ
13 березня о 10.20 жителька Радомишля Любов Середа опублікувала фото з центру міста, переповненого автомобілями й написала: «Нашому місту карантин «не загрожує»!». При цьому, на той час там уже була оголошена надзвичайна ситуація через коронавірус.
Із міським головою Радомишля Володимиром Тетерським вдалося поспілкуватися вдень 14 березня, і він запевнив, що паніки там немає.
«Я з повною відповідальністю можу сказати, що паніки в Радомишлі немає. Зараз життя в центрі міста не відрізняється від звичайного дня. Не сказав би, що людей тут значно менше», – наголосив Тетерський.
На запитання, чи є в місті ажіотаж у магазинах, Тетерський відповів: «Я особисто не бачив». Мер запевнив, що у торговельних закладах Радомишля достатньо продуктів.
Згодом у Facebook опублікували відео телефонної розмови з Тетерським, на якому радомишлянин Роман Мозговий запитав у мера – чи правдиві чутки, що поширюються містом, нібито Радомишль перетворять на резервацію, куди звозитимуть хворих на коронавірус із усієї України. Мер назвав таку інформацію нісенітницею.
А що ж про ситуацію в місті кажуть його жителі?
Екскурсовод Радомишльського краєзнавчого музею Сергій Галицький підтвердив, що паніки в місті не відчувається.
«У середмісті поменшало людей у п’ятницю, і особливо – в суботу. Ближче до центру, до «Сільпо», вони з’являються, а на вулицях околиць їх зовсім мало. Взагалі все спокійно, ніякої паніки не відчувається. Щодо ажіотажу, то 13 березня чув, що начебто він був невеликий. Коли я в обід прийшов у «Сільпо», то побачив заповнені полиці без браку продуктів. Якщо забирали гречку, її одразу виставляли на вітрину. В суботу бачив лише одного чоловіка, який віз мішок цукру», – поділився Галицький.
За його словами, у вихідні на вулицях міста побільшало людей у медичних масках.
Фахівець з економічного розвитку Радомишльської міської ради Олена Яцьківська теж каже, що паніки і черг у магазинах не помітила.
«У нашому мікрорайоні дуже тихо і спокійно. Ми з 4-річною донькою вдома, без потреби нікуди стараємося не вибиратися. У суботу в першій половині дня були у центрі міста, людей менше, ніж зазвичай, але паніки зовсім немає. У супермаркеті «Сільпо» було все, крім лимонів, але їх обіцяли привезти. Там навіть у проході додатково поставили борошно, сіль, вермішель, але в магазині людей небагато», – розповіла Яцьківська.
Щодо лимонів, то саме чай із ними радить пити міська рада у своїх рекомендаціях для жителів Радомишля з метою протидії коронавірусу.
За словами Яцьківської, 13 березня на роботу в міську раду прийшли тільки керівники відділів. Натомість всім іншим рекомендували працювали з дому.
Вона також додала, що приватна фірма, де працює її чоловік, із 14 до 18 березня оголосила про перерву. Чи відновить вона роботу, залежатиме від ситуації.
НЕПИСАНІ ПРАВИЛА ДЛЯ РИНКУ
Паніку в Радомишлі спростовує і голова громадської організації «Центр розвитку ремесел і мистецтв» Анна Мозгова.
«Абсолютно немає ні паніки, ні дефіциту. Ажіотаж швидко минув. У перші три години, коли стало відомо про коронавірус, деякі мої знайомі покинули місто, але масової міграції радомишлян в інші населені пункти нема. Люди розуміють, що сховатися від нього неможливо. Втікати нікуди», – наголошує Мозгова.
Водночас вона звертає увагу на те, як у Радомишлі, де від коронавірусу померла людина, ігнорують обмежувальні заходи. Із розповідей містян стало відомо, що ринок у них працював 13 і 15 березня (загалом він діє тричі на тиждень – у середу, п’ятницю й неділю).
«Центральний ринок у Радомишлі – це дуже велика проблема і головний біль, адже в нас є протокол міської комісії ТБНС, в якому йдеться, що він має бути закритим, але чомусь цього не сталося», – поділилася співрозмовниця.
Вранці 15 березня міська рада поінформувала, що ринок таки працював, і його роботу припинила тільки поліція.
Цікавлюся у Мозгової, чи відчувається дискомфорт від того, що містом не курсує транспорт і скасували автобуси до Житомира та Києва, на що вона відповідає: «Місто можна обійти ногами. Транспортні обмеження відчутні хіба що для малих дітей, людей похилого віку і тих, хто має проблеми зі здоров’ям. Натомість із міжміським сполученням проблемно, бо багато людей працюють поза Радомишлем. У нас для радомишлян створена у вайбері група, де люди публікують свої пропозиції, підвезти при потребі, куди потрібно. При цьому, є багато тих, хто боїться брати до себе в авто людей, їдучи на роботу».
Підтвердження слів Анни знаходжу у двох групах у фейсбуці «Радомишль – дошка оголошень» та «Радомишль безкоштовні оголошення», які рясніють повідомленнями про те, що водії можуть підвезти радомишлян до Києва або повернути зі столиці додому. Вартість проїзду сягає від 60 до 200 грн.
Як зауважила Мозгова, поліція міряла температуру на в’їздах і виїздах до Радомишля лише 13 березня.
«Блокпостів поліцейських немає, температуру не міряють. Це кажуть ті люди, які проїжджали», – наголосив Сергій Галицький у розмові 12 березня.
Тож виникає логічне запитання: чи є сенс у скасуванні автобусного сполучення? Людей, яким треба їхати на роботу, не зупинить навіть загроза коронавірусу і, не дай Боже, те, що теоретично вони можуть бути його носіями.
Містяни кажуть, що не бачили, як дезінфікують Радомишль, а про обробку спецзасобами церкви та вокзалу дізналися зі світлин, які опублікувала ДСНС, а потім їх підхопили всі ЗМІ. Щоправда, Галицький устиг сфотографувати, як водою зі шланга мили дуже забруднену плитку біля місцевого гастроному.
Крім того, міськрада опублікувала номер телефону – 0960480263, за яким можна сконтактувати з черговим лікарем, якщо немає можливості зателефонувати сімейному. Перевірила, чи він дійсно працює. У неділю зранку кілька годин поспіль він перебував поза зоною досяжності. Додзвонитися вдалося лише о 14.18. Чергова лікарка розповіла, що в суботу на лінію надійшло 2 дзвінки, а в неділю до тієї пори, коли ми спілкувалися, не телефонував ніхто (бо ж телефон, виходить, був вимкнений), але проходив прийом пацієнтів за участі чергового лікаря, терапевта і педіатра.
Тим часом, ми таки спробували з’ясувати, чи забезпечений Радомишль усім необхідним, аби в разі потреби вчасно надати медичну допомогу людям. За словами прессекретаря голови Житомирської ОДА Юрія Мельника, в інфекційному відділенні Радомишльської райлікарні є 15 місць для хворих, 1 реанімаційний бокс, 3 апарати штучної вентиляції легень. У відділенні працює 2 лікарів інфекційного стаціонару та 6 осіб середнього медперсоналу. На запитання, чи забезпечені лікарі захисними костюмами і респіраторами високого класу захисту, Мельник відповів, що ні. Він додав, що наразі в обласному лабораторному центрі є тест-системи на визначення коронавірусу для 50 людей.
ЖИТОМИР ПОКИ ЩО БЕЗ ПАНІКИ
Щодо Житомира, то тут уже можу поділитися враженнями як очевидець, бо живу й працюю у цьому місті. У перший день карантину на вулицях було багато школярів. Людей у медичних масках – одиниці. Дефіциту товарів у магазинах немає, хоча деякі покупці приносять до каси незвично багато борошна і крупів. Міська рада періодично публікує фото і відео на підтвердження того, що комунальний громадський транспорт дезінфікують.
15 березня у другій половині дня на вулицях, що ведуть до центру, людей було незвично мало. Більше їх виявилося на пішохідній вулиці Михайлівській і наближених до неї зупинках громадського транспорту.
Якщо 14 березня помітила, що у медичних масках були хіба що працівниці аптек, то наступного дня касирки в одному із супермаркетів теж мали їх на обличчях.
Від знайомих дізналася про позитивний досвід кількох закладів громадського харчування Житомира в умовах карантинних заходів. Так в одному користувачам до замовлених напоїв на тарілочках подають засіб для дезінфекції рук, а в іншому – усім відвідувачам при вході вимірюють температуру й наполегливо пропонують обробити руки дезінфікуючим засобом.
Тим часом на Житомирщині за вихідні стало відомо про 5 людей, у яких не підтвердилася підозра на коронавірус. Результатів тестів двох чоловіків із Бердичівського та Андрушівського районів довелося нервово чекати більше доби замість обіцяних на брифінгу в ОДА кількох годин. Натомість про ще три перевірки всі дізналися 15 березня уже постфактум зі сторінки обласного лабораторного центру в Facebook.
Хочеться, попри все, закінчити цей матеріал на позитиві. Ввечері 15 березня зателефонувала Анна Мозгова і розповіла, що комусь дзвонив чоловік жінки, яка померла від коронавірусу. Оскільки Радомишль – містечко невелике, то новини там поширюються швидко. Тож він просив подякувати всім, хто залишає під будинком, де зараз ізольована його родина, продукти й різні смаколики, і просить більше нічого не приносити, бо в них усе є.
Ірина Чириця, Житомир
Фото – з відкритих джерел
P.S. Вчора, 16 березня, звернення до Президента, керівництва України, Житомирської області, народної депутатки Тетяни Грищенко записала радомишлянка Наталія Адамівна Данилюк, редакторка газети "Зоря Полісся", депутатка Радомишльської міської ради. У відеозверненні вона закликала звернути увагу на проблеми міста, у зв'язку з коронавірусом.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
