Бахмач — місто в Ніжинському районі на річці Борзенці, один із найбільших залізничних вузлів Чернігівщини. Тут перетинаються колії на Київ, Конотоп, Ніжин і Гомель. Для мандрівника Бахмач цікавий давньою історією, гетьманською добою й боями січня 1918 року, а ще тим, що поруч лежать Батурин і Крути.
Літописне місто
Бахмач уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1147 роком серед міст Чернігівського князівства. Невдовзі його зруйнували разом із сусідніми Виволожем, Білою Вежею й Унежем (нинішній Ніжин) під час міжусобиць Ольговичів і Мстиславичів. Назву історики виводять від річки Бахмач, над якою стояло поселення.
У першій половині XVII століття місто відродилося — на території нинішнього села Бахмач. У 1648 році з його жителів і довколишніх сіл утворили сотню Чернігівського, а з 1652 року — Ніжинського полку.
Резиденція Мазепи
Наприкінці XVII — на початку XVIII століття біля Бахмача гетьман Іван Мазепа звів палац із парком. У цій заміській резиденції бували його потаємні гості. Сюди Пилип Орлик привозив посланця з універсалом польського короля. У жовтні 1708 року саме з Бахмача Мазепа відіслав до Карла XII свого посланця з повідомленням про союз зі Швецією. Бахмацька й сусідня Голінська сотні вважалися особливо відданими гетьману.
Чумаки й залізниця
У XIX столітті бахмацькі чумаки возили сіль із Криму й рибу. Справжнє місто почалося після 1869 і 1873 років, коли тут прокладали Курсько-Київську та Лібаво-Роменську залізниці. Біля станцій виросли селища залізничників, і Бахмач перетворився на вузол. Статус міста він отримав лише 1938 року.
Січень 1918 року
Бої за Бахмач передували бою під Крутами, і військові історики вважають їх стратегічно навіть важливішими. Залізничний вузол обороняли близько 500 вояків полку імені Петра Дорошенка, Куреня Смерті, 1-ї Української військової школи, загони Вільного козацтва та два бронепотяги. Основні бої йшли біля нинішньої станції Бахмач-Київський з 25 січня. Оборонці відбивали лобові атаки, але 27 січня противник прорвався з півдня. Українські частини організовано відступили під прикриттям бронепотягів до станції Крути, де 29 січня відбувся знаменитий бій. Оборона Бахмача на чотири дні затримала наступ більшовиків на Київ.
Навесні 2022 року Бахмацька громада також пережила окупацію і відтоді відбудовується.
Герб і прапор
На червоному гербі Бахмача — золотий напис із назвою міста, а під ним синьо-жовтий щиток із золотою п'ятизубою шестернею. У центрі шестерні — вокзал станції Бахмач-Пасажирський, залізничні ворота міста; п'ять зубців нагадують про п'ять залізничних напрямків, а хвилясті лінії внизу — про болота довкола. Прапор має синю, жовту й зелену вертикальні смуги з половиною герба в центрі.
Як дістатися
Бахмач — зручний залізничний пункт: сюди йдуть потяги з Києва, Ніжина, Конотопа й Чернігова. Від Чернігова — близько 150 км автодорогою. Звідси недалеко до Батурина, Борзни та меморіалу «Пам'яті героїв Крут», тож місто добре підходить як база для поїздок гетьманськими місцями.
