Бобровиця — місто на річці Бистриці в Ніжинському районі, з населенням близько 10,5 тисячі людей. Воно лежить південніше Носівки, на давньому шляху між Черніговом і Переяславом. Це тихе містечко з довгою історією: від городища часів Русі до козацької сотні й цукрового заводу Кочубеїв.
Звідки назва
Достовірних даних про походження назви немає. Найпоширеніша версія пов'язує її з бобровими промислами на Бистриці, Трубежі й Острі. Сам Трубіж до середини XIX століття теж називали Бобровицею.
У центрі міста збереглися залишки городища XI–XIII століть. Історики припускають, що це той самий «город Обров», де, за «Повчанням» Володимира Мономаха, князь зупинявся 1078 року дорогою з Чернігова до Переяслава: Бобровицьке городище лежить якраз посередині цього шляху, а назви Обров і Бобровиця мають спільний корінь.
Містечко Михайлів, яке стало Бобровицею
Наприкінці XVI століття осадчий Іван Коловицький заснував тут, на городищі в Остерському старостві, містечко Михайлів. Привілей 1597 року дозволяв щопонеділковий торг. Після смерті осадчого 1602 року містечко «переосадили» вже як Бобровицю, і довічне право на нього отримав остерський староста Михайло Ратомський. У 1627 році Бобровиця дістала привілей на щотижневий торг і два ярмарки — на Прокопа й на Михайла.
З 1654 року Бобровиця була сотенним містечком Київського полку. Того ж року генеральний писар Іван Виговський отримав грамоту й на це містечко. У 1664 році коронні війська разом із кримськими татарами спалили Бобровицю, але вона швидко відродилася. У XVIII столітті тут діяла козацька школа, а щороку 8 липня збирався ярмарок.
Цукор, залізниця і Шевченко
У 1807 році Віктор Кочубей звів у Бобровиці цукровий завод. У 1854 році робітники повстали проти важких умов праці й спалили його. Пізніше, у 1900 році, запрацював новий буряково-цукровий завод Петра Катеринича. Поштовхом до розвитку стала залізнична станція, відкрита біля містечка 1868 року, — єдина товарна станція в Козелецькому повіті.
У 1846 році до Бобровиці приїздив Тарас Шевченко. Наприкінці XIX — на початку XX століття тут відкрили земську лікарню, кілька шкіл, сільськогосподарське училище й безкоштовну народну бібліотеку. Містом Бобровиця стала в 1958 році.
Що подивитися
Головна пам'ятка — Михайлівська церква. Перший дерев'яний храм на цьому місці звели 1799 року й перебудували 1831-го. В околицях збереглися кургани II–I тисячоліття до н. е. та городище часів Русі. Історію краю показує Бобровицький історико-краєзнавчий музей, а відпочити можна в міському парку. Поруч течуть Бистриця й Трубіж — тихі річки з луками й ставками.
Як дістатися
Бобровиця стоїть на залізниці Київ — Ніжин, сюди ходять приміські потяги з Києва та Ніжина. Автобуси курсують із Чернігова, Ніжина й Козельця. Поїздку зручно поєднати з Носівкою, Козельцем і Ніжином.
