Етноцентр «Полісся» відкрили 1 листопада 2024 року в Сарнах на базі Сарненського історико-етнографічного музею. Це перший етноцентр такого типу на Рівненщині. Його створили до 50-річчя музею за підтримки Українського культурного фонду та коштом Сарненської міської ради.
Для нового простору відремонтували окрему будівлю початку XX століття. За різних часів тут була холодильна камера для зберігання м'яса, приміщення НКВС, прокуратура та кооператив художників. Після ремонту будівля отримала нове призначення — знайомити відвідувачів із традиційним одягом, ремеслами та побутом Полісся.
Фото: Сарненський історико-етнографічний музей, Сарненська міська рада
Зали й експонати
В етноцентрі облаштували три зали. Дві з них присвячені етнографічним експозиціям, третя призначена для майстер-класів, лекцій та інших культурних заходів.
В одній із зал представлений традиційний жіночий стрій Полісся. Тут можна побачити сорочки та інші елементи вбрання, оздоблені різними техніками вишивки. Серед експонатів — весільне вбрання, виткане в техніці «серпанок», яка належить до нематеріальної культурної спадщини Рівненщини.
Окрема зала присвячена ткацтву. У ній розмістили старовинні ткацькі верстати, які зберегли робочий стан. Відвідувачі можуть побачити, як на них створюють полотно. Під час відкриття етноцентру роботу за верстатом демонструвала ткаля Галина Логощук із Березного.
Експозиції доповнюють аудіогід, відеоматеріали та оцифровані предмети. Для відвідувачів також створили 3D-тур етноцентром з інформаційними точками та фольклорним музичним супроводом. Завдяки цьому музейні зали можна оглянути дистанційно.
Під час відкриття презентували артбук «Сарненський жіночий стрій початку — середини XX століття». У ньому представлений жіночий одяг із приватних колекцій сіл Сарненщини.
Майстер-класи та традиційні ремесла
Третя зала етноцентру призначена для практичних занять, навчань, лекцій і культурних зустрічей. Під час відкриття тут провели майстер-класи з традиційних ремесел за участю майстринь із різних міст Рівненщини.
Зокрема, ткаля Галина Логощук із Березного знайомила відвідувачів із ткацтвом, Тетяна Костючик із Сарненщини — з лозоплетінням, Тетяна Галах із Сарн — із соломоплетінням, а Любов Пасічник із Вараша проводила заняття з вишивки.
Ці заходи показують, що етноцентр задуманий не лише як виставковий простір. Тут можна знайомитися з ремеслами не тільки через готові вироби, а й через сам процес їх створення. Водночас актуальний розклад майстер-класів варто уточнювати в музеї.
Скансен на території музею
Після відвідування етноцентру варто оглянути скансен — музей просто неба на території Сарненського історико-етнографічного музею. Він відтворює фрагмент поліського села кінця XIX — початку XX століття.
Тут зібрані традиційні селянські будівлі та господарські споруди: курна хата, садиби, кузня, сільський шинок і вітряний млин. Окрема пам'ятка — дерев'яна каплиця середини XVIII століття, перевезена до музею зі Степані.
Особливої уваги заслуговує вітряк 1898 року. Це один із найвідоміших об'єктів скансену та своєрідний символ Сарненського музею. На території також можна побачити реконструкцію криївки УПА.
Скансен дає змогу побачити не лише окремі предмети побуту, а й середовище, у якому жили поліщуки: їхні оселі, господарство та традиційну архітектуру.
Фото: Сарненський історико-етнографічний музей, Сарненська міська рада
Де розташований і коли відвідати
Етноцентр і скансен розташовані на території Сарненського історико-етнографічного музею за адресою: вулиця Просвіти, 20, місто Сарни, Рівненська область.
За інформацією туристичного порталу Рівненщини, музей працює з вівторка до п'ятниці з 09:00 до 18:00, у суботу — з 09:00 до 17:00. Неділя та понеділок — вихідні. Перед поїздкою краще уточнити графік і можливість огляду експозицій за телефоном 03655 35 397
