Тема другого паспорта Європейського Союзу залишається однією з найбільш обговорюваних серед читачів нашого видання.
Найчастіше українців цікавить громадянство Румунії, яке оформлюють не з нуля, а через процедуру відновлення раніше втраченого статусу. Редакція вивчила чинне законодавство сусідньої держави, щоб пояснити, на яких правових підставах будується цей процес, кого стосується стаття 11 профільного закону та які нововведення з’явилися впродовж останніх двох років.
Правова основа: який закон регулює питання
Порядок набуття румунського паспорта визначає Закон «Про громадянство» № 21 від 1 березня 1991 року. Саме цей нормативний акт описує підстави для отримання статусу, перелік вимог до заявників, а також процедуру оскарження відмов — вони розглядаються в Секції адміністративних та податкових спорів Бухарестського апеляційного суду. Законодавство передбачає кілька окремих шляхів, і плутати їх не варто, адже вимоги суттєво відрізняються.
| Шлях набуття | Ключова умова | Орієнтовний строк |
|---|---|---|
| За народженням | Наявність румунських батьків | З моменту народження |
| Натуралізація | Проживання в країні від 5 до 8 років | Багаторічний процес |
| Відновлення (репатріація) | Румунське коріння предків до 3-го коліна | Від 12 місяців |
Кому доступне відновлення статусу за корінням
Найбільш поширений серед українців варіант — саме відновлення. Стаття 11 закону поширюється на осіб, чиї предки проживали на території, що в різні історичні періоди входила до складу Румунії. Йдеться передусім про Бессарабію та Північну Буковину періоду 1918–1940 років. Оскільки частина цих земель нині належить Україні, право на відновлення статусу мають і нащадки по прямій низхідній лінії — до третього коліна включно.
За інформацією, яку наводить профільна компанія Sokhor Global, що спеціалізується на імміграційному праві, найчастіше по консультацію звертаються мешканці південних та західних областей України, чиї родини історично пов’язані з цими регіонами. Претендувати на відновлення можуть особи, які відповідають таким критеріям:
- мають документально підтверджене румунське походження предків;
- здатні простежити родовід до третього коліна включно;
- не мають незнятої судимості за тяжкі злочини;
- готові підтвердити базове володіння державною мовою країни.
Що змінилося у 2024 році: вимога щодо мови
Раніше процедура репатріації не передбачала мовного іспиту, і це робило її доступною для широкого кола заявників. Проте в червні 2024 року до Закону № 21/1991 були внесені зміни. Оновлені норми зобов’язують кандидатів підтвердити володіння румунською мовою на рівні В1. Це нововведення суттєво вплинуло на підготовку досьє: тепер заявникам доводиться закладати додатковий час на мовну підготовку ще до подання документів.
Як зазначають представники згаданої компанії, після оновлення вимог середній строк підготовки повного пакета документів помітно зріс, і частина заявників тепер починає підготовку саме з вивчення мови, а не зі збору архівних довідок.
Етапи процедури: від досьє до присяги
Попри те що деталі кожної справи індивідуальні, загальна логіка процесу залишається типовою. Нижче редакція узагальнила основні кроки, які проходить заявник.
| Етап | Зміст |
|---|---|
| 1. Підготовка досьє | Збір архівних довідок, підтвердження родоводу, переклади та легалізація |
| 2. Подання документів | Передача справи на розгляд до Міністерства юстиції / ANC |
| 3. Наказ про відновлення | Ухвалення рішення уповноваженим органом |
| 4. Присяга | Складання присяги на вірність румунському народу протягом визначеного строку |
| 5. Отримання документів | Сертифікат про громадянство, свідоцтво про народження, паспорти |
Важливий процедурний нюанс: після виходу наказу про відновлення заявник має у встановлений строк звернутися до Національного агентства з питань громадянства (ANC) і в призначений день узяти участь у церемонії присяги. Пропуск цього кроку здатний перекреслити результат усієї попередньої роботи.
Роль юридичного супроводу
Практика показує, що самостійне проходження всіх етапів пов’язане з ризиком помилок у документах та перекладах. Юристи з профільною спеціалізацією можуть від імені заявника надсилати запити до державних архівів для пошуку втрачених документів, що особливо актуально для родоводів столітньої давнини. Саме через складність архівної складової більшість заявників звертаються по фаховий супровід, а не діють поодинці.
Що дає румунський паспорт
Оскільки Румунія є членом Європейського Союзу, її громадянство фактично відкриває доступ до прав громадянина ЄС. За наявними даними, румунський паспорт дозволяє безвізовий в’їзд до понад 170 країн світу, а також право вільно працювати, навчатися та проживати в будь-якій державі Євросоюзу без окремих дозволів. Для багатьох українських родин це стало приводом уважніше дослідити власне походження та архівні документи.
Редакція нагадує, що процедура відновлення статусу є юридично складною і чутливою до деталей, тому загальна інформація в цьому матеріалі не замінює індивідуальної правової оцінки конкретної справи.