Любар — селище міського типу на річці Случ, центр Любарської селищної територіальної громади Житомирського району. У самому селищі живе близько 2,2 тисячі мешканців, а разом із селами громади — понад 30 тисяч. До 2020 року Любар був центром окремого району.
Місто князя Любарта
Своє ім'я селище носить від литовського князя Любарта, сина Гедиміна: у 1340-х роках він звів на півострові над Случем укріплене місто-фортецю й назвав його на свою честь — Любартів. Згодом назва трансформувалася в Любар. Уже за кілька десятиліть це був центр удільного князівства, а в 1362 році брат Любарта, великий князь Ольгерд, збирав тут полки перед знаменитою битвою на Синіх Водах — першою великою перемогою над татарами.
Частина дослідників ототожнює Любар із літописним містом Болохов — центром загадкової Болоховської землі, вперше згаданим в Іпатіївському літописі під 1150 роком.
Століття воєн і магнатів
Після Люблінської унії 1569 року Любар опинився у складі Корони Польської, а від 1589 і до кінця XVIII століття належав князям Острозьким, а потім Любомирським. У 1593 і 1618 роках селище спустошували татарські набіги. Землі у верхів'ях Случа люди заселяли ще з кам'яного віку — тут знаходили сліди трипільської культури та зарубинецьких племен уздовж давнього торгового шляху.
Громада сьогодні
Любарська громада — одна з великих у Житомирському районі: до неї входить понад 40 населених пунктів, серед яких Нова Чортория, Стара Чортория, Стрижівка, Юрівка, Березівка, Привітів і Старий Любар, а живе в громаді понад 30 тисяч людей. Центром лишається саме селище Любар, звідки керують громадою й куди мешканці навколишніх сіл їдуть по адміністративні, медичні та освітні послуги.
Основа економіки — сільське господарство на родючих ґрунтах у верхів'ях Случа: тут вирощують зернові, займаються тваринництвом, працюють фермерські господарства й переробка сільгосппродукції. Частина мешканців їздить на роботу до Житомира й Хмільника, до яких від Любара порівняно недалеко.
Селище живе активним громадським життям: Любар зберігає власну символіку — герб, прапор і гімн, затверджені ще 2000 року, вшановує Героїв Небесної Сотні та полеглих захисників, проводить культурні свята й благодійні ініціативи. Про рішення селищної ради, ремонти доріг і шкіл, роботу ЦНАПу, комунальні питання, культурні події та життя навколишніх сіл ми розповідаємо в стрічці новин.
Окрема тема — місцева історія й туризм: над Случем збереглися сліди давнього замчища, а мальовничі береги річки з виходами гранітів лишаються місцем відпочинку й риболовлі для мешканців громади та гостей.