Костел святого Андрія Боболі — парафіяльний храм села Витично (Wytyczno) в гміні Уршулін, на трасі Люблін — Влодава. Дерев’яний храм із високою вежею має незвичну долю: це колишня євангельська кірха, яку після війни перевезли із сусіднього Міхалува. Поруч, на краю села, — військовий цвинтар і пам’ятник бою 1939 року, а за кілометр — садиба «Поліське сільце» Поліського національного парку. Про саме село докладніше — у статті «Поліські села довкола Уршуліна».
Кірха з Міхалува
Сусіднє село Міхалув колись звалося Міхельсдорф: тут жили німецькі колоністи-лютерани, які мали власну дерев’яну кірху. Після Другої світової війни парафіяни з Витичного викупили цю будівлю власним коштом і самі перевезли її до свого села. Тут її розбудували в 1947–1949 роках, а 1958 року додали вежу. Храм присвятили святому Андрію Боболі — єзуїтові, загиблому 1657 року на Поліссі, у Янові під Пінськом.
Архітектура навіює закопанський стиль. Пресвітерій менший за наву, з боків — дві закристії. Спереду стоїть вежа зі стінами, що звужуються догори, під бляшаним пірамідальним дахом.
Бій під Витичним
1 жовтня 1939 року біля Витичного відбувся один з останніх боїв вересневої кампанії проти Червоної армії. Зведена група Корпусу охорони прикордоння генерала Вільгельма Орлик-Рюкемана після боїв на Волині й Поліссі перейшла Буг і пробивалася до Парчева, щоб з’єднатися з військами генерала Клееберга. На шосе Влодава — Люблін її зустрів 253-й стрілецький полк із танками й артилерією. Батальйони прикордонників мали назви волинських і поліських містечок, нині українських: «Рокитне», «Сарни», «Березне». Після цілоденного бою генерал наказав відходити й розпустив групу; близько 300 полонених зникли безвісти. На Могилі Невідомого Солдата у Варшаві цей бій згадано написом «Шацьк — Витично».
На військовому цвинтарі — символічна могила полеглих (більшість їх поховано у Влодаві). Поруч — двометровий курган із металевим хрестом і орлом та табличкою зі словами «Витично, Козельськ, Старобільськ, Осташков, Катинь». 2014 року пам’ятник оновили. Щороку наприкінці вересня тут проходять урочистості.
Поліське сільце й Дурне багно
Приблизно за кілометр ґрунтовою дорогою від пам’ятника, у хуторі Ловішув, парк відтворив поліське обійстя XIX–XX століть: хату, землянку-льох, комору, клуню, хлів, колодязь із журавлем і лозовий тин, усе під стрихою. Усередині — речі селянського побуту й знаряддя шевців, теслярів, ткачів і бджолярів. Поруч — верхове торфовище Дурне багно з оглядовою вежею, Витицьке озеро, найбільше на поозер’ї, і велосипедна стежка «Мєтюлка».
Як дістатися
Витично стоїть на трасі № 82 Люблін — Влодава, близько 25 км від Влодави й кілька кілометрів від Уршуліна; автобуси Люблін — Влодава зупиняються в селі. «Поліське сільце» (Витично, 156) у жовтні відкрите у вихідні з 9:00 до 17:00, з листопада по квітень зачинене, літній розклад парк оголошує окремо. Через Витично проходять синій шлях із Влодави і його продовження до Уршуліна через Сосновицю. Поруч варто побачити костел у Верещині та стежку «Сплави». Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт; до кордону з Білоруссю звідси близько 20 км.
