Лютеранська кірха святої Анетти — неоготичний храм у центрі Житомира, на вулиці Коцюбинського. Висока цегляна будівля з величезними вікнами — одна з найвпізнаваніших споруд міста й пам'ять про велику німецьку громаду, яка жила в Житомирі в XIX столітті.
Німецька громада Житомира
Лютерани з'явилися в Житомирі разом із німецькими ремісниками й купцями. Спершу громада молилася в тимчасовому молитовному будинку на подарованій садибі. У середині XIX століття пані Кнаак подарувала громаді землю, і вулиця отримала назву Лютеранська. Тоді ж німецька кірха мала адресу й на Великій Бердичівській, поруч із будинком, де провів перші місяці життя піаніст Святослав Ріхтер.
Кірха Арнольда Єнша
Нинішню кірху збудували й освятили 1896 року на честь святої Анетти. Її звели в долині колишнього русла річки Поповки за проєктом житомирського міського архітектора Арнольда Карловича Єнша. Зі звичайної цегли архітектор зумів створити легкі, пропорційні фасади в стилі модернізованої готики: неглибокі кесони роблять стіни цілісними, попри величезні вікна. Через два роки Єнш повторив ці прийоми у водонапірній вежі на Пушкінській — ще одній візитівці Житомира.
Кірха й водонапірна вежа
Кірху й водонапірну вежу на Пушкінській варто дивитися разом: обидві споруди Арнольда Єнша показують, як житомирський архітектор кінця XIX століття працював з простою червоною цеглою, створюючи легкі готичні форми. Вежа стала символом Житомира, а кірха — найкращим зразком неоготики в місті. Разом вони — маленький маршрут «Житомир Арнольда Єнша».
У радянські часи кірху використовували не за призначенням, а після незалежності її повернули лютеранській громаді. Сьогодні це знову діючий храм.
Порада
Кірху найкраще роздивитися ззовні, обійшовши довкола. Поєднайте її з прогулянкою центром — звідси недалеко до кафедрального костелу святої Софії, Михайлівської й водонапірної вежі.
Як знайти
Вулиця Коцюбинського, 5, центр Житомира.
