У селі Базар на Житомирщині розташований Меморіал пам’яті Героїв Базару — одне з найважливіших місць пам’яті українських визвольних змагань на Поліссі. Тут вшановують воїнів Армії Української Народної Республіки, які стали учасниками Другого зимового походу 1921 року.
Меморіальний комплекс стоїть на місці, пов’язаному з розстрілом полонених українських військових. 21 листопада 1921 року, після бою біля села Малі Міньки, більшовицькі війська взяли в полон сотні бійців Волинської групи Армії УНР. 359 полонених засудили до страти та розстріляли в Базарі. Ще 46 учасників Другого зимового походу, які загинули в бою біля Звіздаля, згодом перепоховали на території меморіалу.
Сьогодні Базар — це не просто точка на карті Народицької громади. Меморіал став місцем, де протягом десятиліть відновлювали пам’ять про події, які за радянських часів намагалися замовчувати.
Що сталося під Базаром у 1921 році
Восени 1921 року відбувся Другий зимовий похід Армії УНР — спроба українських військових сил продовжити боротьбу за незалежність України після поразки основних сил УНР.
Волинська група під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника рухалася територією Полісся. 17 листопада 1921 року біля села Малі Міньки вона вступила в бій із частинами Червоної армії під командуванням Григорія Котовського.
Український загін зазнав поразки. Частина бійців загинула, частина потрапила в полон.
Із полонених 359 військовослужбовців більшовицька влада засудила до розстрілу. Їм пропонували перейти на службу до Червоної армії, але вони відмовилися. Після цього полонених стратили.
У сучасних історичних матеріалах зустрічаються різні дати розстрілу — 21 або 23 листопада. В українській історичній літературі подію традиційно називають Базарською трагедією 1921 року.
Могили, які хотіли стерти з пам’яті
Після розстрілу місця поховання українських військових десятиліттями залишалися занедбаними.
Радянська влада не створювала тут меморіалу і не дозволяла відкрито вшановувати загиблих воїнів УНР. Про трагедію знали переважно місцеві жителі, які передавали інформацію наступним поколінням.
Відродження пам’яті почалося наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років, коли в Україні активізувався національно-демократичний рух.
Як малинські рухівці відновлювали пам’ять про Героїв Базару
У цій історії особливе місце займають малинські рухівці.
За спогадами Олега Лагнюка, які він розповідав уже після здобуття незалежності, наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років він разом із політв’язнями Дмитром Мазуром та Сергієм Бабичем розшукував місця поховання українських вояків.
Могили були зарослі чагарниками й фактично не мали належного позначення. Малинські активісти почали впорядковувати поховання та привертати увагу громадськості до історії Базарської трагедії.
Ця робота проходила в умовах, коли радянська влада ще існувала.
У 1990 році житомирські представники Народного руху України виготовили дубовий хрест, який хотіли встановити на братській могилі. Однак міліція не дозволила провести акцію. За спогадами учасників подій, силовики контролювали дороги до Базара, а сам хрест довелося переховувати.
Тому перші спроби повернути Базару пам’ять про українських військових відбувалися фактично всупереч офіційній політиці радянської влади.
Перший хрест з’явився у 1991 році
Ситуація змінилася після проголошення незалежності України.
Восени 1991 року на місці поховання встановили хрест і меморіальну таблицю, на якій були зазначені 359 прізвищ розстріляних воїнів. Відтоді офіційне вшанування Героїв Базару стало щорічною традицією.
Для людей, які займалися цією справою ще до проголошення незалежності, це стало фактичним завершенням першого етапу боротьби за повернення пам’яті.
Але попереду було створення повноцінного меморіалу.
Меморіал побудували за кошти українців Великої Британії
Сучасний меморіальний комплекс відкрили 26 серпня 2000 року.
Його спорудили за кошти української діаспори у Великій Британії. Ініціатором виступив Святомир Фостун — голова Об’єднання колишніх українських вояків у Великій Британії.
До фінансування також долучилися Українська автокефальна православна церква у Великій Британії та Фундація імені Симона Петлюри.
Автор проєкту — житомирський архітектор Олександр Борис. На меморіалі увічнено імена загиблих українських військових.
Таким чином, меморіал у Базарі став результатом спільної роботи українців в Україні та діаспори, яка десятиліттями зберігала пам’ять про Армію УНР.
Тут перепоховали ще 46 воїнів
У жовтні 2002 року меморіальний комплекс отримав ще одне важливе поховання.
Сюди перепоховали останки 46 воїнів Армії УНР, які загинули 17 листопада 1921 року під час бою біля Звіздаля. До цього вони перебували у братській могилі неподалік цього села.
Тому нинішній меморіал пов’язаний не лише з 359 розстріляними полоненими. Тут також поховані учасники того самого Другого зимового походу, які загинули безпосередньо в бою.
Малинське УНСО і Базар у роки Януковича
У Малині традиція вшанування Героїв Базару продовжувалася і в роки президентства Віктора Януковича. Тоді представники національно-патріотичних організацій міста об’єдналися для спільної діяльності. До цього об’єднання входили, зокрема, УНА-УНСО, «Пора» та Українська народна партія.
Важливу роль у цьому середовищі відігравав духовний наставник — отець Василь, який на той час був настоятелем майбутнього Свято-Покровського храму на Городищі.
Учасники об’єднання разом їздили до Базара на пам’ятні заходи. Зокрема, приїжджали сюди на День Державного Прапора України та на Покрову, щоб вшанувати воїнів Армії УНР, загиблих під час Другого зимового походу.
Для малинських активістів Базар був не просто місцем проведення щорічної церемонії. Поїздки сюди стали частиною громадської роботи зі збереження пам’яті про українських військових, які загинули у листопаді 1921 року. Ця традиція поєднувала представників різних національно-патріотичних організацій міста та мала також духовну складову.
Базар як місце пам’яті під час незалежності
Після відкриття меморіалу Базар став постійним місцем проведення пам’ятних заходів.
Щороку сюди приїжджають представники громадськості, ветерани, військовослужбовці, історики, краєзнавці, представники місцевої влади та родини українських військових.
У листопаді тут проводять панахиди та мітинги-реквієми. Однією з головних традицій є поіменне згадування загиблих.
Особливо масштабним було 100-річчя Базарської трагедії у 2021 році. До меморіалу приїхали представники центральної та місцевої влади, військовослужбовці Збройних сил України, громадські активісти.
Меморіал реставрували
Меморіальний комплекс не залишався незмінним.
У 2017 році прилеглу територію реконструювали. На роботи з обласного бюджету спрямували 300 тисяч гривень.
Меморіал також має статус пам’ятки історії місцевого значення. У державному реєстрі він фігурує як братська могила воїнів Другого зимового походу Армії УНР.
Тут знімали документальний фільм
У 2007 році біля меморіалу проходили зйомки документального фільму з циклу «Невідома Україна», присвяченого Другому зимовому походу Армії УНР та подіям під Базаром.
Це ще раз привернуло увагу до Базара як до одного з ключових місць, пов’язаних з українською революцією 1917–1921 років.
Що побачити біля меморіалу
Поїздка до Базара цікава не лише самим центральним монументом.
На території меморіалу можна побачити:
- меморіальний комплекс із прізвищами загиблих;
- місця поховань воїнів Армії УНР;
- могилу-курган;
- пам’ятні знаки учасникам Другого зимового походу;
- територію, пов’язану з історією Базарської трагедії.
Саме село Базар також є частиною історичного ландшафту півночі Житомирщини. Неподалік знаходиться територія колишнього села Малі Міньки, де 17 листопада 1921 року відбувся бій Волинської групи Армії УНР із Червоною армією.
Чому меморіал важливий для Малинщини
Історія Базара тісно пов’язана з Малином не географічно, а передусім через людей.
Саме малинські активісти на початку 1990-х років долучилися до пошуку та впорядкування занедбаних поховань. Пізніше ця традиція продовжилася через громадські та національно-патріотичні організації міста.
Тому для Малинщини Базар — це не просто пам’ятник подіям 1921 року. Це приклад того, як місцеві жителі ще до проголошення незалежності почали повертати із забуття сторінку української історії, яку десятиліттями замовчували.
Сьогодні біля меморіалу вже не потрібно ховати хрести від міліції чи пробиратися до могил через перекриті дороги. Тут відкрито називають імена загиблих, проводять поминальні заходи та розповідають про Другий зимовий похід.
Саме в цьому і полягає головна історія Базара — не лише в трагедії листопада 1921 року, а й у тому, як через десятиліття українці повернули пам’ять про тих, хто загинув у боротьбі за незалежність.
Практична інформація
Назва: Меморіал пам’яті Героїв Базару
Розташування: село Базар, Народицька громада, Коростенський район, Житомирська область
Присвячений: воїнам Армії УНР — учасникам Другого зимового походу
Ключова дата: 21–23 листопада 1921 року
Меморіал відкритий: 26 серпня 2000 року
Автор проєкту: Олександр Борис
2002 рік: перепоховання останків 46 воїнів Армії УНР із братської могили біля Звіздаля
Статус: пам’ятка історії місцевого значення.
