Монастир босих кармелітів у Бердичеві — фортеця-монастир XVII століття на березі річки Гнилоп'ять. Мури з вежами, прибрамний корпус і костел утворюють комплекс, який здалеку нагадує замок. З 1998 року тут всеукраїнський санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію — головне відпустове місце римо-католиків України.
Історія
Монастир заснували на місці давнього замку, тож він від початку будувався як укріплення: Бердичів лежав на неспокійному кордоні Речі Посполитої. Кармеліти зробили його центром паломництва до чудотворної ікони Бердичівської Богородиці. За радянських часів монастир закрили, а після незалежності повернули церкві й відреставрували.
Що побачити
Оборонні мури з вежами, прибрамний корпус, головний костел і нижній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Від мурів відкривається вид на річку й старе місто. Щороку в липні тут збираються тисячі паломників.
Тишкевич і чудотворна ікона
Київський воєвода Януш Тишкевич віддав свій замок у Бердичеві під монастир кармелітів босих. Заснування затвердили 1630 року, наріжний камінь нижнього костелу освятили 1634-го, а 22 липня 1642 року монастир урочисто відкрили. Тоді ж Тишкевич подарував костелу родинну ікону Божої Матері, яку здавна шанували в його родині.
1648 року, під час Хмельниччини, кармеліти вивезли ікону до Львова, де вона пробула 73 роки, до 1721-го. Ченці повернулися 1663 року, але 1684-го спадкоємці Тишкевича вигнали їх, і лише декрет Люблінського трибуналу 1717 року повернув монастирю власність. Відбудовою керував архітектор Григорій Тарнавський, похований у склепі костелу.
Порада
Монастир відкритий для відвідувачів, але це діюче паломницьке місце, тож поводьтеся тихо й одягайтеся пристойно. З мурів добре видно Гнилоп'ять і старий Бердичів. На огляд закладайте годину-дві.
Поруч
У центрі Бердичева — костел святої Варвари, де 1850 року вінчався Бальзак. До Верхівні з маєтком Ганських — близько 30 км. Більше — у статті про Бердичівський район.
