Майже пів мільйона на премії: у Малинській лікарні преміювали 37 працівників, і суми викликають запитання

У КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради видали наказ про преміювання працівників закладу. Загальна сума виплат за списком, доданим до наказу, — 434 740 гривень. Формально це премія за сумлінну працю, але коли зазирнути в перелік конкретних сум навпроти прізвищ, виникає щонайменше кілька запитань.

Що написано в самому наказі

Наказ підписав директор лікарні Михайло Драгомерецький. У документі зазначено, що преміювання здійснюється відповідно до Колективного договору КНП «Малинська міська лікарня» на 2021–2026 роки та Положення про преміювання працівників (додаток 14 до колективного договору), а підставою стало рішення профільної комісії з преміювання.

Формулювання підстави для нарахування премії — стандартне: за сумлінне виконання посадових обов'язків, високий професіоналізм, відповідальне ставлення до роботи, ініціативність та вагомий особистий внесок у забезпечення діяльності закладу.

Із протоколу засідання комісії відомо, що члени комісії, чиє преміювання розглядалося, участі в голосуванні щодо власної премії не брали — це принаймні формальна процедурна гарантія від конфлікту інтересів. Утім, жодних детальних балів, критеріїв оцінки чи розрахунку конкретної суми для кожного працівника документи не містять — лише загальні фрази про професіоналізм та ініціативність.

Хто скільки отримав

За списком преміювання проходять 37 працівників лікарні — від головного економіста до медсестер і лікарів вузьких спеціальностей. Суми коливаються від 650 до майже 40 тисяч гривень.

Що дивує в цьому розподілі

Найбільша сума в списку — не в лікаря, а в головного економіста: 39 950 гривень. Це майже втричі більше, ніж отримав, наприклад, лікар-анестезіолог (9 000 грн), і майже в 20 разів більше премії лікаря-офтальмолога чи лікаря-отоларинголога (по 2 340 грн кожному).

Особливо показовий приклад — водій. Курдиш Федір Володимирович отримав премію 12 610 гривень, тобто більше, ніж завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Єщенко Руслан Миколайович, чия премія становить 6 000 гривень. Виходить, що робота водія, за логікою нарахованих сум, оцінена вдвічі вище за керівництво відділенням, де рятують життя пацієнтів у критичному стані.

Схожа картина й з інженером-будівельником: його премія (20 630 грн) перевищує суму, нараховану практично всім лікарям у списку, включно з лікарем-офтальмологом та лікарем-отоларингологом (по 2 340 грн) — різниця майже в дев'ять разів.

Загалом впадає в очі, що адміністративно-господарський та бухгалтерський персонал у верхній частині списку отримав суми, які в рази перевищують премії профільних лікарів вузьких спеціальностей у нижній частині переліку — попри те, що саме лікарі щодня безпосередньо працюють із пацієнтами.

Документи, які є в розпорядженні, не пояснюють, чому саме такі суми нараховані кожному конкретному працівнику: жодної деталізованої шкали балів, критеріїв чи розрахунку немає — лише загальні формулювання про професіоналізм, ініціативність та особистий внесок. З огляду на розмір загальної суми — майже пів мільйона гривень — і настільки помітну різницю між преміями окремих категорій працівників, логічним виглядає питання до адміністрації закладу: чим саме керувалася комісія з преміювання, ухвалюючи рішення про конкретні суми для кожного співробітника.

Докручування окладів чи щось інше?

Не виключено, що таким чином керівництво лікарні намагалося вирішити цілком практичну проблему — фінансово «докрутити» оклади окремим працівникам адміністративного та господарського блоку, які за штатним розписом отримують невисоку базову зарплату, через механізм премії. Це поширена практика в бюджетній сфері, коли премія фактично компенсує застарілу тарифну сітку.

Але навіть якщо мотив саме такий, це не знімає питання доцільності самого підходу. Якщо преміювання — це інструмент заохочення за конкретні заслуги, мала б існувати прозора система нарахування: бали, показники, критерії оцінки внеску кожного працівника, які можна перевірити й порівняти. У наявних документах цього немає — є лише загальні фрази та підсумкова сума навпроти прізвища.

Без такої системи логічно виникає й інше запитання: якою мірою розмір премії справді відповідає особистому внеску працівника в роботу закладу, а якою — може бути пов'язаний із близькістю до керівництва чи лояльністю до нього. Самі документи відповіді на це не дають — і саме тому прозора методика нарахування премій, доступна для перевірки колективом чи громадськістю, виглядає не формальністю, а необхідністю.