Поліський природний заповідник — один із найстаріших заповідників України, на півночі Житомирщини, в Олевській і Овруцькій громадах, біля кордону з Білоруссю. Тут охороняють типові ландшафти Полісся: соснові бори, болота, піщані дюни й невеликі річки.

Що тут охороняють

Заповідник створили для збереження незайманих поліських лісів і боліт. Тут живуть лосі, кабани, вовки, бобри, глухарі й тетеруки, ростуть рідкісні рослини з Червоної книги. Болота заповідника — природні фільтри й джерела поліських річок.

Як відвідати

Основна частина заповідника закрита для вільного відвідування, але для туристів є екологічні стежки та екскурсії, які треба погоджувати з адміністрацією. На території видно й сліди незаконного видобутку бурштину — одну з головних загроз для поліської природи.

Рослини й болота

Більшість лісів заповідника — соснові бори з підліском, переважно молоді. Крім лісів, тут добре представлені сфагнові верхові болота з журавлиною, березою низькою й сосною. Флора налічує 754 види судинних рослин, з них 70 — рідкісні: 34 види з Червоної книги України, а також рослини Бернської конвенції, як-от сон розкритий і водяний горіх. У заповіднику знайдено 161 вид мохів і 137 видів лишайників. Поряд у лісництвах трапляються рідкісні реліктові рослини — рододендрон жовтий, дуб скельний, береза темнокора, папороть страусове перо.

Цікаво, що тут зберігаються й мохи, які ростуть на виходах гранітів Українського кристалічного щита, — для Полісся це рідкість.

Коли їхати

Найкраще — травень–червень, коли болота оживають і співають птахи, та вересень, коли ліс жовтіє. Улітку тут багато комарів і кліщів. Узимку можна побачити сліди лосів і вовків на снігу.

Поруч

Олевськ і Овруч — давні поліські міста, з яких зручно їхати до заповідника. Огляд краю — Житомирське Полісся і Коростенський район.